ФУНДАМЕНТАЛЬНІ РОЗВ’ЯЗКИ ВИЗНАЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ МАТЕМАТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЛАСТИН
Анотація
Дослідження локального навантаження тонкостінних елементів проводились рядом авторів. Фундаментальні розв’язки крайових задач будувались за допомогою методу інтегрального перетворення Фур’є, яке було застосовано безпосередньо до системи диференціальних рівнянь граничної зони або до системи, що враховувала деформації поперечного зсуву. Такий підхід, з одного боку, призводив до складних математичних викладок, а з іншого боку, як відомо, в області дії локальних навантажень виникає суттєво просторовий напружений стан, і фізичні теорії в принципі не можуть його описувати достатньо точно. У нашому дослідженні визначаються частинні розв’язки задач згину нетонких трансверсально- ізотропних пластин з кососиметричним локальним навантаженням відносно серединної площини. Для цього був використаний варіант математичної теорії, який базується на позиції використання тривимірної теорії пружності. Згідно з цією теорією усі компоненти переміщень (як функції трьох незалежних змінних ) апроксимуються розкладаннями Фур’є-Лежандра за поперечною координатою . Інші компоненти напружено-деформованого стану і граничні умови на бічній поверхні пластини також залежать від трьох координат і теж зображуються у вигляді розкладань за допомогою поліномів Лежандра. Перехід від тривимірних крайових задач до двовимірних здійснюється за допомогою варіаційного принципу Рейснера. На відміну від інших варіантів математичної теорії спосіб отримання основних рівнянь побудовано таким чином, що умови на граничних площинах у будь-яких наближеннях виконуються абсолютно точно. Це суттєва перевага перед іншими теоріями; яка підвищує точність розв’язування граничних задач. Розроблено метод, який дозволяє побудувати фундаментальні розв’язки визначальної системи неоднорідних диференціальних рівнянь (перетвореної системи диференціальних рівнянь рівноваги) варіанта математичної теорії трансверсально-ізотропних пластин довільної сталої товщини. Напружено-деформований стан при локальному навантаженні описується саме системами неоднорідних диференціальних рівнянь. В роботі розглянуто визначальні системи рівнянь у другому і третьому наближеннях у рядах для переміщень при кососиметричному навантаженні відносно серединної площини. В другому (третьому) наближенні система диференціальних рівнянь має восьмий (дванадцятий) порядок відносно двох (трьох) функцій (складових поперечних переміщень). Методом операторних перетворень вони зводяться до зручних розв’язувальних неоднорідних диференціальних рівнянь восьмого (дванадцятого) порядку стосовно нових функцій. В цих рівняннях ліві частини однакові, а праві дорівнюють , де – механіко-геометричні параметри пластини, – оператор Лапласа, – локальна поперечна сила, що діє в початку координат, – двовимірна функція Дірака. Знаходження фундаментального розв’язку кожного отриманого неоднорідного диференціального рівняння високого порядку з частинними похідними зведено до визначення операторів від лінійної комбінації фундаментальних розв’язків неоднорідних диференціальних рівнянь низького порядку, а саме: рівняння Пуассона, неоднорідного бігармонічного рівняння, двох неоднорідних рівнянь Гельмгольца (рівняння Пуассона, неоднорідного бігармонічного рівняння і чотирьох неоднорідних рівнянь Гельмгольца). Праві частини цих рівнянь однакові і дорівнюють . Фундаментальні розв’язки кожного диференціального рівняння невисокого порядку отримуються з частинних розв’язків аналогічних рівнянь, праві частини яких дорівнюють , де – рівномірно розподілене навантаження, – радіус кола навантаження. Частинні розв’язки шукаються методом інтегрального перетворення Ханкеля. Побудовані фундаментальні розв’язки визначальної системи рівнянь, які узагальнені для полюса в довільній точці. Запропонований метод пошуку фундаментальних розв’язків може бути використаний для інших систем диференціальних рівнянь з частинними похідними розглянутого класу. Отримані фундаментальні розв’язки визначальних рівнянь математичної теорії пластин дають можливість визначати частинні розв’язки диференціальних рівнянь у граничних задачах згину пластин довільної сталої товщини при будь-яких поперечних навантаженнях.
Посилання
2. Бурак Я. Й., Рудавський Ю. К., Сухорольський М. А. Аналітична механіка локально навантажених оболонок. Львів: «Інтелект–Захід», 2007. 240 с.
3. Awrejcewicz J., Kurpa L., Osetrow A. Investigation of the stress-strain state of the laminated shallow shells by R-function method combined with spline-approximation. Journal of applied mathematics and mechanics. 2011. Vol. 91, Is. 6. P. 458–467.
4. Kulikov G. M., Plotnikova S. V. On the use of sampling surfaces method for solution of 3D elasticity problems for thick shells. Journal of applied mathematics and mechanics. 2012. Vol. 92, Is. 11-12. P. 910–920.
5. Altenbach H., Eremeyew V. A. On the linear theory of micropolar plates. Journal of applied mathematics and mechanics. 2009. Vol. 89, Is. 4. P. 4242–250.
6. Немиш Ю. Н., Хома И. Ю. Напряженно-деформированное состояние нетонких оболочек и пластин. Обобщенная теория. Обзор. Прикл. механіка. 1991. 29, №11. С. 3–27.
7. Пискунов В. Г., Рассказов А. О. Развитие теории слоистых пластин и оболочек. Прикл. механика. 2002. 38, № 2. С. 22–57.
8. Григоренко Я. М., Василенко А. Т., Панкратова Н. Д. Статика анизотропных толстостенных оболочек. Киев: Вища школа, 1985. 190 с.
9. Панкратова Н. Д., Мукоед А. А. К расчету напряженного состояния неоднородных пластин в пространственной постановке. Прикл. механика. 1990. 26, № 2. С. 49–56.
10. Немиш Ю. Н. Развитие аналитических методов в трехмерных задачах статики анизотропных тел. Прикл. механіка. 2000. Т. 36, № 2. С. 3–38.
11. Векуа И. Н. Об одном методе расчета призматических оболочек. Тр. Тбилисского матем. ин-та. 1955. Т. 21. С. 191–293.
12. Гуляев В. И., Баженов В. А., Лизунов П. П. Неклассическая теория оболочек и ее приложение к решению инженерных задач. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1978. 192 с.
13. Cicala P. Sulla teria elastica della plate sottile. Giorn genio Civile. 1959. 97, № 4. P. 238–256.
14. Хома І. Ю. Обобщенная теория анизотропных оболочек. Киев: Наукова думка, 1986. 170 с.
15. Плеханов А. В., Прусаков А. П. Об одном асимптотическом методе построения теории изгиба пластин средней толщины. Механика твердого тела. 1976. № 3. С. 84–90.
16. Прусаков А. П. О построении уравнений изгиба двенадцатого порядка для трансверсально-изотропной пластины. Прикл. механика. 1993. Т. 29, № 12. С. 51–58.
17. Reissner E. On a variational theorem in elasticity. J. Math. and Phys. 1950. V. 29, № 2. P. 90–95.
18. Зеленський А. Г. Про розв’язування однієї системи диференціальних рівнянь некласичної теорії пластин. Методи розв’язування прикладних задач механіки деформівного твердого тіла. Зб. наукових праць. Дніпропетровськ : ДНУ, 2003. Вип. 5. С. 70–79.
19. Зеленський А. Г., Серебрянська П. А. Метод взаємозв’язаних рівнянь в аналітичній теорії транстропних пластин із урахуванням вищих наближень. Вісник Дніпропетр. ун-ту. Механіка. 2007. № 2/2. С. 84–94.
20. Зеленський А. Г. Моделі аналітичної теорії трансверсально-ізотропних плит. Вісник Дніпропетр. ун-ту. Т. 17, № 5. 2009. Механіка. В. 13, Т. 2. С. 54–62.
21. Григоренко А. Я., Бергулев А. С., Яремченко С. Н. О напряженно-деформированном состоянии ортотропных толстостенных прямоугольных пластин. Доп. НАН України. 2011. № 9. С. 49–55.
22. Величко П. М., Шевляков Ю. А., Шевченко В. П. Напряженно-деформированное состояние пластин и оболочек при сосредоточенных нагрузках. Труды 7-й Всесоюзной конференции по теории пластин и оболочек (Днепропетровск, 1969). Москва: Наука, 1969. С. 142–145.
23. Величко П. М., Шевченко В. П. О действии сосредоточенных сил и моментов на оболочку положительной кривизны. Изв. АН СССР. Механика твердого тела. 1969. № 2. С. 147–151.
24. Хижняк В. К., Шевченко В. П. Напряженно-деформированное состояние трансверсально изотропных оболочек при сосредоточенных воздействиях. Прикл. механика. 1972. Т. 8, Вып. 11. С. 21–27.
25. Ван Фо Фи. До задачі рівноваги пологої сферичної оболонки. Доповіді АН Української РСР. 1960. № 5. С. 609–611.
26. Шевляков Ю. А., Шевченко В. П. Розв’язок задачі згину пологих сферичних оболонок. Прикл. механіка. 1964. Т. 10, Вип. 4. С. 382–391.
27. Зеленський А. Г. Крайові ефекти в нетонких пластинах. Вісник Дніпропетр. ун-ту. Механіка. 2005. № 10/1. Вип. 9, Т. 2. С. 51–58.
28. Эльсгольц Л. Э. Дифференциальные уравнения и вариационное исчисление. Москва: Наука, 1969. 424 с.
29. Зеленський А. Г. Метод зниження порядку неоднорідних диференціальних рівнянь із частинними похідними в теорії пластин середньої товщини. Вісник Дніпропетр. ун-ту. Т. 20, № 5. 2012. Механіка. В. 16, Т. 2/1. С. 60–66.
30. Зеленський А. Г. Про розв’язування основних рівнянь згину варіанта математичної теорії нетонких пластин. Вісник Запорізького національного університету. Фізико-математичні науки. 2015. № 2. С. 79–86.
31. Новацкий В. Динамические задачи термоупругости. Москва: Мир, 1970. 256 с.
32. Кеч В., Теодореску П. Введение в теорию обобщенных функций с приложениями в технике. Москва: Мир, 1978. 520 с.
33. Векуа И. Н. Новые методы решения эллиптических уравнений. Москва–Ленинград: ОГИЗ, Гос. изд-во технико-технической лит., 1948. 296 с.
34. Трантер К. Д. Интегральные преобразования в математической физике. Москва: ОГИЗ, Гос. изд-во технико-технической лит., 1956. 204 с.
35. Градштейн И. С., Рыжик И. М. Таблицы интегралов, сумм, рядов и произведений. Москва: Наука, 1971. 1108 с.
36. Коренев Б. Г. Введение в теорию бесселевых функций. Москва: Наука, 1971. 288 с.