СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ: РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ САП ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПРОРИВІВ

  • А. М. Андрушко
  • М. В. Лобур
Ключові слова: САП, креативність, інновації, технічні компетенції, лінійне мислення, латеральне мислення, творчий процес.

Анотація

У постійно мінливій сфері систем автоматизованого проектування (САП) попит на новаторські рішення й інноваційні проекти вимагає гармонійного поєднання технічних навичок і творчого мислення. Визнаючи зростаючу важливість креативності та творчого мислення, ця стаття розглядає потребу у трансформаційному підході, який виходить за рамки традиційних лінійних методів вирішення проблем у САП. Мета статті – розкрити складний зв’язок між технічними знаннями та творчим мисленням, досліджуючи нюанси творчості в інженерному контексті САП. Заглиблюючись у різні сфери лінійного та латерального мислення, стаття має на меті забезпечити всебічне розуміння творчого процесу та принципів, характерних для проектування САП. Дослідження структуровано за кількома підрозділами, починаючи з визначення креативності у контексті сфери САП і детального аналізу особливостей лінійного та латерального мислення. Творчий процес і принципи креативності розглядаються з метою визначення практичних засад для сприяння творчості у закладах освіти та на індивідуальному рівні. Базуючись на реальних прикладах, стаття описує дієві кроки та стратегії для вдосконалення навичок творчого мислення для інженерів САП. Результати показують, що цілісна інтеграція професійних технічних навичок і творчості є обов’язковою для інженерів САП для ефективного орієнтування у складних завданнях проектування. Висвітлюючи роль технічних університетів, викладачів, а також особистісних характеристик інженера, стаття пропонує дорожню карту для розвитку культури творчості в інженерному проектуванні. Новизна статті полягає у синтезі теоретичних основ із практичними ідеями, подолання розриву між концептуальним розумінням і дієвими стратегіями. Розгляд правил інноваційної культури HP дозволяє відчути важливі принципи, які перегукуються з духом творчості у динамічному інженерному середовищі. Практична цінність полягає у наданні інженерам САП інструментарію, який виходить за межі технічних навичок, сприяючи формуванню мислення, що сприяє інноваціям. Підкреслюючи міждисциплінарну співпрацю, структуровані творчі методи та безперервне навчання, стаття пропонує реальні стратегії для інженерів, котрі прагнуть покращити свої навички творчого мислення. Хоча стаття доволі ґрунтовно досліджує поточний стан проблеми, існують шляхи подальших досліджень довгострокового впливу креативності у сфері САП. Майбутні дослідження можуть заглибитися в оцінку ефективності конкретних стратегій у сприянні творчості та дослідити, як нові технології впливають на творчі аспекти проектування САП. Крім того, вивчення перетину креативності та сталого розвитку в рамках проектування САП може бути інтригуючим і цікавим напрямом для подальших досліджень.

Посилання

1. Cropley D. H., Cropley A. J. (2000). Fostering creativity in engineering undergraduates, High Abilities Studies, vol. 11, no. 2, pp. 207–219.
2. NAE (2005). Educating the engineer of 2020: Adapting engineering education to the new century. Washington (DC): National Academies Press.
3. Robertson B. F., Radcliffe D. F. (2009). Impact of CAD tools on creative problem solving in engineering design, Computer-Aided Design, vol. 41, Issue 3, pp. 136–146, https://doi.org/10.1016/j.cad.2008.06.007.
4. Wendrich R. E. (2020). Creative Thinking: Computational Tools Imbued with AI, Proceedings of the Design Society: DESIGN Conference, 1:481–490. doi:10.1017/dsd.2020.7
5. Laverty M., Little C. (2020). Creativity, Innovation, and Invention: How They Differ, in Entrepreneurship. Houston, Texas: OpenStax. Section URL: https://openstax.org/books/entrepreneurship/pages/preface
6. Fillis I. and Rentschler R. (2010). The Role of Creativity in Entrepreneurship, Journal of Enterprising Culture, vol. 18, no. 1, pp. 49–81.
7. Amabile T. M. and Pratt M. G. (2016). The dynamic componential model of creativity and innovation in organizations: Making progress, making meaning, Research in Organizational Behaviour, vol. 36, pp. 157–183.
8. Babok: a guide to the business analysis body of knowledge, International Institute of Business Analysis, Toronto, Ontario, Canada, 2015, 514 p.
9. Naiman L. (2023). What is Creativity? And why is it crucial for success? www.creativityatwork.com/what-is-creativity [accessed Jan 15, 2024]
10. Oleynick V. C., Thrash T. M., LeFew M. C., Moldovan E. G., Kieffaber P. D. (2014). The scientific study of inspiration in the creative process: challenges and opportunities, Frontier Human Neuroscience, 8:436. doi: 10.3389/fnhum.2014.0043.
11. Jahnke I. (2011). How to foster creativity in technology enhanced learning, in: White, B., King, I., Tsang, P. (eds.) Social Media Tools and Platforms in Learning Environments, pp. 95–116. New York, NY: Springer. doi:10.1007/978-3-642-20392-3.
12. Winn D. and Banks F. (2012). CAD and creativity: a new pedagogy, in: PATT 26 Conference, Technology Education in the 21st Century, 26–30 Jun 2012, Stockholm, Sweden.
13. Doe T. (2016). Full steam ahead, International Journal of Innovation, Creativity and Change, vol. 2, no. 11, pp. 82–94.
14. McAuliffe M. B. (2016). Inside the designer: Understanding imagining in spatial design. Oxford Global Press, London.
15. NSW Government Educational Standards Authority, Technology Mandatory Syllabus (2017) https://educationstandards.nsw.edu.au/wps/portal/nesa/k-10/learningareas/technologies/technologymandatory-7-8-new-syllabus [accessed Jun 11, 2023]
16. Jackson N. (2010). Developing Creativity through Lifewide Education. http://imaginativecurriculumnetwork. pbworks.com/f/Developing+creativity+through+lifewide+education+version+5++15+06.pdf [accessed Feb 12, 2024]
17. Gaspar D. and Mabic M. (2015). Creativity in Higher Education, Universal Journal of Educational Research, vol. 3, no. 9, pp. 598–605. doi: 10.13189/ujer.2015.030903.
18. Rodgers P. A. and Jones P. (2017). Comparing University Design Students’ and Tutors’ Perceptions of Creativity, Design Journal, vol. 20, no. 4, pp. 435–457. doi:10.1080/14606925.2017.1323503.
19. Cusanelli L. N. and Trevallion D. (2020). Using Technology for Productive, Creative Purpose, International Journal of Innovation, Creativity and Change. www.ijicc.net, Volume 13, Issue 1, pp. 1–12.
20. Henriksen D., Mishra P., Fisser P. (2016). Infusing Creativity and Technology in 21st Century Education: A Systemic View for Change, Educational Technology & Society, vol. 19, no. 3, pp. 27–37.
21. Посібник із креативного мислення / К. Ґріффітс, М. Кості / пер. з англ. У. Курганової. Харків : Вид-во Ранок, 2020. 288 с.
22. Dyer J., Gregersen H. B., Christensen C. M. (2011). The innovator’s DNA: mastering the five skills of disruptive innovators, Boston, Mass., Harvard Business Press.
23. Hewlett-Packard 1999 Annual Report, https://studylib.net/doc/18138018/hewlett-packard-1999-annualreport [accessed Feb 24, 2024].
Опубліковано
2024-05-30
Як цитувати
Андрушко, А. М., & Лобур, М. В. (2024). СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ: РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ САП ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПРОРИВІВ. Computer Science and Applied Mathematics, (1), 36-45. https://doi.org/10.26661/2786-6254-2024-1-05
Розділ
РОЗДІЛ III. КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ