Фінансові стратегії інноваційного розвитку економіки

ВЕЛИКІ СИСТЕМИ ЗБЕРІГАНННЯ ЕНЕРГІЇ – ВІДТЕРМІНУВАННЯ ЗАГРОЖУЄ ЗБИТКАМИ

Р.М. Кучерявий — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано новітні дослідження, присвячені поточному стану і перспективам подальшого розповсюдження великих систем зберігання енергії у світі. Розглянуто тенденції та прогнози зниження вартості систем зберігання енергії завдяки вдосконаленню технологій та нарощуванню обсягів їх виробництва. Наведено світовий досвід впровадження промислових систем зберігання енергії, які є ключовою технологією для розбудови нової енергетичної системи, важливим напрямком розвитку високотехнологічних галузей економіки, а також важливою відправною точкою для просування «зеленої» і низьковуглецевої трансформації виробництва та споживання енергії. Розглянуто сучасний стан розвитку систем зберігання енергії в Україні та їх критичну роль у підтримці стабільної та безпечної роботи енергетичної системи. Наголошено на позитивних змінах, що відбулись в сфері регулювання діяльності операторів установок зберігання енергії завдяки набуттю чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії». Зауважено декларативність Плану відновлення України запропонованого Національною радою з відновлення України від наслідків війни, у питанні розвитку великих систем зберігання енергії, та відсутність у ньому конкретних заходів направлених на впровадження таких систем в Україні. Викладено бачення причин, що стримують реалізацію планів з будівництва великих систем зберігання енергії в Україні. Проведено розрахунок строків повернення інвестицій у промислову установку зберігання енергії, за умови її використання на балансуючому ринку НЕК «Укренерго». На підставі отриманих розрахунків зроблено висновок про відсутність перспектив розвитку систем зберігання енергії без можливості отримання довгострокових кредитних ресурсів під низькі відсотки. У зв’язку з цим, відзначено необхідність створення умов для залучення інвестицій з боку приватних та державних фінансових установ Європи і США. Підкреслено визначальну роль уряду України у розробці та імплементації стратегії розвитку систем зберігання енергії в державі, а також важливість зусиль по сприянню розробці нових та просуванню наявних проєктів. Закликано до вжиття невідкладних заходів спрямованих на прискорення впровадження систем зберігання енергії, без яких Об’єднана енергосистема України може не впоратись із викликами, які постануть внаслідок повернення біженців та відновлення промисловості, що буде відбуватися після здобуття перемоги.

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМТВА ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ

А.П. Кущик, А.Є. Сопіна — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена основним способам підвищення конкурентоспроможності підприємства шляхом впровадження сучасних інтернет-технологій. Авторами обгрунтовано, що в умовах швидко зростаючої конкуренції підприємствам необхідно постійно удосконалювати свою конкурентоспроможність з метою збільшення обсягів продажів та підвищення рентабельності. Було доведено, що інтернет-технології є потужним інструментом для підвищення результативності діяльності підприємства, оскільки вони дають йому можливість залучати нових клієнтів, підвищувати лояльність поточних споживачів, прискорювати процеси замовлення та доставки товарів, а також оптимізувати інші процеси в діяльності компанії. Авторами аналізується загальний стан внутрішнього та зовнішнього середовища організації та на основі цього висуваються конкретні пропозиції щодо доцільності впровадження інтернет-технологій у подальшу її діяльність.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

А.В. Череп, А.А. Лещенко — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття розглядає важливі аспекти інноваційної політики в контексті повоєнного відновлення економіки, зокрема через призму світового досвіду та аналізу кращих практик країн, що пережили війни. Визначено, що інновації є ключовим фактором конкурентоспроможності і відновлення економіки після воєнних конфліктів. Зазначено, що країни, які активно інвестують у науку, технології та стартапи, досягають значного економічного зростання. Аналізуючи досвід Ізраїлю та інших країн, стаття показує, що успішна інноваційна політика вимагає наявності чіткої стратегії та координації між урядовими структурами, академічними установами та приватним сектором. Для України, що потерпає від наслідків війни, це означає необхідність створення спеціалізованих організацій для координації інноваційних ініціатив та підтримки наукових розробок. Особлива увага приділяється ролі державного фінансування інноваційних проектів через Національний фонд досліджень, який в Україні відіграє стратегічну роль у розвитку наукового потенціалу та створенні інноваційних продуктів. В статті підкреслюється важливість інтеграції наукових досягнень у ринкові механізми для забезпечення сталого економічного розвитку. Нарешті, обговорюються перспективи України в контексті збільшення експорту, розвитку високотехнологічних секторів та стартапів, що можуть стати каталізаторами зростання національної економіки в умовах відновлення після воєнних дій. Враховуючи вищезгаданий досвід країн, стаття рекомендує Україні активно інвестувати у розвиток високотехнологічних галузей та підтримку інноваційних проєктів як стратегічний курс для подолання економічних викликів після конфлікту. Отже, стаття висвітлює ключові аспекти інноваційної політики у післявоєнний період та вказує на важливість комплексного підходу до її реалізації для досягнення сталого економічного розвитку України.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ПОСТАЧАННЯ ПРОДУКЦІЇ З НЕВИЗНАЧЕНИМИ ЦІНАМИ ДОСТАВКИ

І.В. Козін, Н.К. Максишко, К.О. Доніна — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі доставки продукції при умові, що вартість доставки оцінюється на базі повідомлень економічних агентів. Вартість доставки продукції за конкретним маршрутом може бути невизначеною і базуватися на індивідуальних уподобаннях перевізників. Наприклад, перевізник може прагнути вибрати маршрут, який проходить повз магазин, який він хотів відвідати або повз їдальні, або просто безпечніший з точки зору конкретного перевізника. Звісно, цю внутрішню ціну перевезення товару з погляду окремого перевізника може визначити лише сам перевізник. Виникає питання: як вибрати таку систему маршрутів доставки в транспортній задачі, яка була б своєрідним компромісом між побажаннями перевізників. Формально завдання полягає в тому, щоб якомога зменшити колективні витрати на перевезення товару. Тут витрати розраховуються виходячи з цін, які повідомляють окремі економічні агенти – перевізники. Проте повідомлення перевізників не обов’язково будуть правдивими. Для того, щоб забезпечити собі більш вигідний маршрут, перевізник може передати хибне повідомлення про ціну перевезення. Як змусити агентів повідомляти правдиву інформацію? Одним із способів вирішення такого завдання є механізм ключових агентів, який і розглядатиметься в даній роботі.

СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ ПОНЯТТЯ «ПОВЕДІНКА ЕКОНОМІЧНИХ АГЕНТІВ У СФЕРІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ»

В.В. Сорока, Н.К. Максишко, О.І. Баштанник — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню важливого для сучасної економічної теорії поняття «поведінка економічних агентів у сфері транспортної логістики». Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства та появою нових наукових термінів виникає необхідність глибокого осмислення знань, що характеризують предметну область дослідження та визначають її інформаційну модель. У складному динамічному економічному середовищі економічна поведінка є фактором ефективності економіки. При її дослідженні надзвичайно важливою є специфіка предметної області. Особливим чином це стосується такої сфери економічної діяльності як транспортна логістика. Зростання обсягів транспортних перевезень, швидкі технологічні зміни та постійна потреба в оптимізації логістичних процесів створюють необхідність аналізу, моделювання та прогнозування поведінки різних агентів у цій сфері. У цій статті використано семантичне моделювання як один із підходів до представлення знань у сфері транспортної логістики. Таке представлення є важливим етапом моделювання поведінки економічних агентів. Проведене дослідження підтвердило складність та багатоаспектність процесів управління транспортною логістикою. У результаті дослідження побудована семантична модель (мережа), що відображає ключові аспекти поняття «поведінка економічних агентів у сфері транспортної логістики». Семантична модель дає змогу структуровано представити знання про поведінку агентів, врахувати складні взаємозв’язки та контексти, які впливають на прийняття рішень у сфері транспортної логістики. Тому ця мережа як інформаційна модель предметної області може бути покладена в основу розробки та удосконалення систем підтримки прийняття рішень у галузі транспортної логістики. Побудова семантичної мережі також дає змогу виявити ключові напрями подальших досліджень й відповідні їм методології аналізу та моделювання для оптимізації та прогнозування поведінки різних агентів у сфері транспортної логістики.

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО ЄС: НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ БІЗНЕСУ ВІД NFRD ДО CSRD

Н.Г. Сейсебаєва, І.В. Кулик — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Звітність зі сталого розвитку, ґрунтуючись на Цілі сталого розвитку, стає революційним інструментом у перетворенні сучасного світу. Вона дозволяє оцінювати вплив людської діяльності на навколишнє середовище та соціально-економічні процеси, а також розробляти стратегії та заходи для забезпечення балансу між потребами сьогодення та можливостями майбутніх поколінь. В основі цього підходу лежить усвідомлення необхідності забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та охорони довкілля одночасно, щоб забезпечити стійкий розвиток суспільства. Це вимагає від урядів, бізнесу та громадян активної участі у впровадженні політики сталого розвитку, а також відповідальності за її результати. Звітність зі сталого розвитку є ключовим інструментом, який допомагає відстежувати прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку, виявляти проблемні питання та розробляти ефективні стратегії для їх вирішення. Цей процес вимагає відкритості, прозорості та співпраці всіх зацікавлених сторін на різних рівнях – від місцевого до глобального. Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважають, що для покращення процесу прийняття рішень на фінансових ринках звітність зі сталого розвитку має бути обов’язковою для всіх компаній. Але не зважаючи на значне поширення звітності зі сталого розвитку у світі, існують значні розбіжності у форматах, обсязі інформації та підходах до формування індикаторів корпоративної соціальної відповідальності. Це робить звітність складною для порівняння та аналізу. Ключовими питаннями залишаються якість, зіставність та незалежне підтвердження звітності зі сталого розвитку третіми сторонами. Саме тому стандартизація звітності зі сталого розвитку та обов’язкове розкриття інформації за вимірами сталого розвитку є критично важливими. На відміну від України, у світі вже існують напрацьовані підходи до регулювання, стандартизації та обов’язкового розкриття звітності зі сталого розвитку. Зростальна стурбованість впливом бізнесу на довкілля, суспільство та економіку, необхідність чіткої, порівнянної та надійної інформації про сталий розвиток для прийняття обґрунтованих рішень інвесторами, клієнтами та іншими зацікавленими сторонами, присутня фрагментарність та неоднозначність у звітності про сталий розвиток, що ускладнює порівняння та аналіз – все це призводить до необхідності стандартизації чіткої та прозорої інформації про сталий розвиток [1]. Важливо мати закони, які встановлюють екологічні та соціальні межі інвестиційної та підприємницької діяльності. Це єдиний спосіб досягти суттєвого прогресу в напрямку сталого майбутнього – тобто економіки, побудованої на здорових відносинах одна з одною та навколишнім середовищем, а не економіки, яка напружує або виснажує ці відносини [2].

ЕКСПОРТ З УКРАЇНИ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ ТА ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ ДЕРЖАВА

В.Є. Блинов — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено розгляду змін у структурі українського експорту продукції під час бойових дій. Проаналізовано зміни в імпорті та експорті України, та проаналізовано товари, на які припадає найбільша частка імпорту та експорт держави. Визначено, які зміни були проведені у структурі та географії країн- партнерів України. Вивчено вплив ринкових чинників на економіку України та на економіку деяких держав-партнерів. Розглянуто процеси, які прямо впливають на обсяги експорту української продукції за кордон та їхні складові, також розглянуто основні експортні товари, які відвантажуються за кордон під час бойових дій. Розглянуто процеси в системі управління зовнішньоторговельної політики деяких країн-партнерів України, які зумовлені екстремальними обставинами. Здійснений аналіз мотивів, якими керуються суб’єкти (в нашому випадку держави-партнери). Встановлено, яких заходів необхідно вжити на українських підприємствах, щоб підтримати конкурентноспроможність продукції на європейських ринках збування, з огляду на можливі зміни в політиці ЄС стосовно сприяння імпорту продукції з України під час бойових дій. Також проаналізовано вплив країн-імпортерів української продукції на можливу моменти ескалації чи деескалації бойових дій для захисту своїх економічних інтересів, пов’язаних з українською продукцією.

ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ (НА ПРИКЛАДІ ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ)

Н.О. Дугієнко, О.Р. Руднік — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті авторами досліджується цукрова галузь України, яка є однією із найстаріших та найбільш конкурентоспроможних вітчизняних індустріальних галузей. Зазначається, що галузь здобула свою конкурентоспроможність в результаті сприятливих умов для вирощення та обробки цукрових буряків. Авторами зауважено, що цукор – стратегічний продовольчий товар і з кожним роком даний продукт посідає вагоміше місце в світовій торгівлі що дає змогу розглядати ринок цукру-піску з цукрових буряків як один із найважливіших секторів продовольчого ринку України. Констатується, що під час війни в Україні цукрове виробництво зазнало багатьох втрат, серед них: втрата посівних площ, виробничої інфраструктури, логістичних мереж, трудових ресурсів. Обгрунтовується, чому війна з рф змусила українських виробників цукру функціонувати в надзвичайному стані, що спричинило стрімку переорієнтацію виробництва та торгівлі. У статті зазначено, що, оскільки, в економіці держави цукробуряковий комплекс завжди мав стратегічне значення, сучасний стан і проблеми цукрової галузі в останні роки викликають занепокоєння і підштовхують фахівців та експертів шукати можливі шляхи їх вирішення, перспективи відновлення і розвитку. Тому вивчення і аналіз проблем та можливостей цукрової промисловості у розрізі зовнішньої торгівлі на сьогоднішній день є актуальним. Автори припускають, що конкурентна позиція цукрової галузі України дає всі підстави стверджувати, що вітчизняні виробники цукру мають широкі перспективи подолання проблем спричинених війною та відновити свої виробничі потужності.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ЯК ФАКТОР УСПІХУ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

Д.Д. Федоров — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Інновації та цифровізація мають серйозний вплив на конкурентоспроможність бізнесу, і він стрімко зростає. Але проблема полягає в тому, що значна частка українських виробників це не усвідомлює, сподіваючись на перевірені але застарілі методи ведення бізнесу. Більшість МСП використовують стандартні комп’ютерні інструменти та програмне забезпечення на рівні базових процесів (електронна бухгалтерія, коммунікація, використання сайтів та соц-мереж). Однак лише одиниці з представників МСП користуються цифровими технологіями для планування та прогнозування економічної діяльності бізнесу, а послуги хмарних обчислень, які стали популярними в розвинутих економіках, майже не використовуються українським бізнесом. В статті проаналізовані причини такої ситуації, надані результати опитування керівників МСП щодо цифровізації процесів на їх виробництвах, запропоновані системні рішення в галузі розширення можливостей бізнесу у сфері міжнародної онлайн-торгівлі.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ КЕПТИВНИХ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

І.Ю. Кисільова — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

В статті розглянуто сучасні проблеми впровадження кептивних страхових організацій. Зазначається, що питання діяльності кептивних страхових організацій в законодавстві не відображено, тобто відсутня законодавча база, хоча діяльність кептивних компаній суттєво відрізняється від діяльності комерційних страховиків. Іншою проблемою, яка перешкоджає розвитку кептивного страхування є відсутність кваліфікованого персонала. Також існує проблема із інформаційно-технічним забезпеченням кептивного страхування. Показано, що материнська компанія може розглядати кептивного страховика як інструмент для страхування виключно власних ризиків (найпоширеніший зараз варіант), або як інструмент отримання ефекту синергії. Визначено основні синергічні ефекти кептивного страхування. Визначено основні проблеми, які виникають під час організації кептивної страхової компанії: обмеженість страхового поля; додаткові витрати на створення і функціонування кептивної страхової компанії; необхідність використання послуг страхового ринку; погіршення фінансової стійкості кептивної страхової компанії; витрати часу управлінських структур в період організації кептивної компанії для її створення і становлення. Визначено переваги створення кептивної страхової компанії для материнської організації: економія грошових коштів підприємства і коротші, ніж при страхуванні, терміни відшкодування виниклих збитків; отримання прибутку від діяльності кептивної страхової організації; мінімізація ризиків; диверсифікація ризиків; доповнення до страхування у професійних страхових компаніях; вихід на ринок перестрахування тощо. Визначено, що впровадження кептивного страхування здатне позитивно вплинути на економічну безпеку материнської організації і пожвавити розвиток страхового ринку.

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СК «СТРОЙІНВЕСТ»: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

С.М. Ткаченко, А.Є. Сопіна — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Інвестиції є основним стимулом для економічного зростання не лише країни в цілому, але й окремих підприємств. Вони сприяють динамічному розвитку бізнесу, розв’язуючи різноманітні завдання, такі як розширення діяльності за рахунок накопичення матеріальних та фінансових ресурсів, освоєння нових сегментів бізнесу, придбання або створення нових підприємств (філій) і таке інше. Протягом останніх десятиліть стало очевидним, що конкурентоспроможність підприємств, їхній потенціал для розвитку та успішність у позиціонуванні товарів на внутрішніх і зовнішніх ринках значно залежать від інвестиційної активності. Інвестиції є фундаментом розвитку будь-якого бізнесу та галузі. Вони виступають як ключовий ресурс для відтворення капіталу, що породжує потік доходу та реалізується через матеріалізацію в інноваціях. Таким чином, інноваційно-інвестиційна діяльність розглядається як процес, що сприяє активізації розвитку соціально-економічної системи за рахунок ефективного використання накопичених та інвестованих ресурсів у інноваційний процес. Такий підхід дозволяє стимулювати постійні зміни та покращення в суспільстві, сприяючи стійкому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності. В сучасних умовах військового конфлікту між Україною та росією, значною мірою акцентується на аналізі та управлінні інвестиційною діяльністю на підприємствах. Це важливий аспект, який дозволяє вивчити механізми та інструменти її проведення, а також відтворити досвід стратегічного управління інвестиційною сферою. Особливою нішою для вкладення коштів виступають будівельні компанії. Навіть у період воєнного конфлікту та наступного відновлення економіки, вони зберігають значну привабливість як для внутрішніх, так і для зарубіжних інвесторів.

ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ В БАНКАХ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Д.П. Фененко, В.В. Шустов — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

У дослідженні глибоко аналізується концепція трансфертного ціноутворення по послугам для фізичних та юридичних осіб, що відіграє критичну роль у фінансовому менеджменті та стратегічному плануванні як для банків, так і клієнтів. Основна увага приділяється визначенню та методам трансфертного ціноутворення, а також аналізу ризиків і проблем, які можуть виникнути під час його впровадження та використання. Ретельно розглядаються різні підходи до ціноутворення, включаючи метод вартості, що додається, ринковий метод, та метод витрат, які застосовуються для розрахунку вартості внутрішніх трансакцій між різними підрозділами банку. Дослідження акцентує на значенні трансфертного ціноутворення для забезпечення ефективного розподілу ресурсів, підвищення ліквідності, оптимізації витрат та доходів, а також управління капіталом і ліквідністю банку. Аналіз ризиків висвітлює потенційні виклики, зокрема ризик невідповідності регуляторним вимогам, конфлікти інтересів між підрозділами та недостатню мотивацію до ефективної роботи, що можуть вплинути на стабільність та ефективність банківської діяльності. Стратегія алгоритму вирішення включає впровадження прозорих методологій, систем внутрішнього контролю та аудиту, розвиток ефективної взаємодії між підрозділами, впровадження мотиваційних програм, та використання IT-рішень для автоматизації процесів. Такий підхід дозволить не тільки мінімізувати ризики, але й значно підвищити рентабельність та ефективність банківських продуктів і послуг. У підсумку, дослідження підкреслює важливість трансфертного ціноутворення як інструменту для досягнення високої ефективності управління банком, забезпечення його фінансової стійкості та конкурентоспроможності на ринку, прозорості встановлення ціни для клієнтів банку. Реалізація рекомендованих стратегій та алгоритмів дозволить оптимізувати фінансові потоки в банку, підвищити прозорість операцій та забезпечити відповідність діяльності регуляторним стандартам.

ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ: ШЛЯХ ДО ДОСТУПНОГО ЖИТЛА В УКРАЇНІ

О.В. Фидря, Ю.С. Гордон, С.О. Кушнір — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Безперервний розвиток іпотечного кредитування, або кредитування під заставу нерухомості, є актуальною проблемою сьогодення. В Україні питання іпотечного кредитування набуває особливої актуальності, особливо в сучасних умовах, зважаючи на потужні міграційні процеси, спровоковані вторгненням російської федерації в Україну, адже саме зараз закладається фундамент цієї системи. Стаття досліджує сучасний стан іпотечного ринку в Україні, його особливості та перспективи розвитку. Автори описують основні характеристики іпотечного кредиту, аналізують умови іпотечних програм провідних банків та динаміку іпотечного кредитування в 2022-2024 роках. Особлива увагу приділено державній програмі «єОселя», яка робить іпотеку доступнішою для широкого кола українців. Автори описують переваги програми, умови участі та процес оформлення іпотечного кредиту. Стаття підкреслює важливість державного регулювання та підтримки іпотечного кредитування, особливо зважаючи на наслідки повномасштабного вторгнення. Автори пропонують ряд заходів, спрямованих на стимулювання розвитку іпотечного ринку та захист прав позичальників та кредиторів. Дослідження буде корисним для фахівців у галузі фінансів, державних службовців, а також для громадян, які цікавляться іпотечним кредитуванням.

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Д.В. Лубянов, Н.В. Терент’єва — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

В статті досліджується вплив впровадження та адаптації персоналом сучасних інформаційних технологій для розвитку інтелектуального капіталу (ІК) підприємств. Автор описує важливість навичок користування інформаційними технологіями в арсеналі сучасної людини задля успішного працевлаштування та розвитку професійної кар’єри; наводить статистичні дані розвитку ІТ-сектору за 5 років, які свідчать про динамічне зростання та значні інвестиції в цю сферу; визначає сутність та компоненти ІК, які забезпечують конкурентні переваги на ринку; аналізує наслідки впровадження інформаційних технологій на ефективність виробничих процесів, виділяючи як позитивні, так і негативні аспекти; наводить результати попередніх досліджень, які дозволили сформувати найбільш точне визначення інтелектуального капіталу, в основі якого лежать людський, структурний та споживчий капітали; демонструє результати дослідження MIT та IBM, які стверджують про необхідність аналізу людських даних для збільшення чистого операційного доходу на підприємстві; перелічує найбільш ефективні варіанти розвитку ІК шляхом запровадження тренінгів для підвищення кваліфікації, вдосконалення виробничих процесів та збільшення частки інтелектуальної діяльності; наводить приклади популярних методів оцінки інтелектуального капіталу, які враховують різні напрямки діяльності та пропонує власний метод його вимірювання, в основі якого лежать показники особистісної експертизи та інноваційного здоров’я підприємства. У підсумку автор підкреслює тісний зв’язок розвитку цих показників виходячи із запропонованих методів підвищення ІК. У статті неодноразово простежується твердження про складність визначення єдиного портфеля показників для оцінки інтелектуального капіталу шляхом впровадження інформаційних технологій. Автор наголошує на формуванні комплексного показника та проведенні експерименту задля підтвердження гіпотези щодо впливу ІТ на формування ІК.

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ЗАСАДАХ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ

В.В. Малтиз, І.М. Дашко, І.В. Колобердянко — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Охарактеризовано зміни у бізнес-середовищі, що спричинені технологічними інноваціями. Розглянуто поняття інноваційності. Проаналізовано інноваційність кадрової служби. Проаналізовано необхідність удосконалення управління персоналом на підприємствах в сучасних умовах. Розкрито поняття працівник підприємства, що є основою будь-якого інноваційного процесу. Розглянуто поняття кадри, що забезпечують ефективну роботу системи управління персоналом і допомагають усунути недоліки в робочому процесі або на виробництві загалом. Обґрунтовані підходи в управлінні працівниками підприємства, які можна розділити на наступні групи: економічні, адміністративні та соціально-психологічні. Розкрито інноваційні підходи управління персоналом, зокрема: підбір персоналу, оцінка діяльності, навчання персоналу, система винагороди, управління кар’єрою. Проаналізовано переваги та недоліки інноваційних підходів управління персоналом. Досліджено, що єдиним обґрунтованим підходом в управлінні персоналом є використання нових різних методів і стилів управління для різних працівників як в цілому для колективу так і окремо для кожного працівника, в залежності від ситуації. Охарактеризовано поняття «лізинг персоналу» і зазначено переваги при впровадженні технологій лізингу персоналу в практичну діяльність суб’єктів господарювання. Проаналізовано найважливіші показники ефективності роботи працівників. Визначено, що коучингові технології використовується для мотивації працівників, їх оцінки та розвитку, вирішення конфліктних ситуацій та врегулювання стосунків у колективі і призначені для вирішення багатьох завдань.

УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Т.І. Батракова, М.А. Панченко, Д.В. Андрусик — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

У сучасних умовах нестабільної економіки та зростаючої конкуренції, забезпечення економічної безпеки підприємства стає одним з пріоритетних завдань менеджменту. Економічна безпека підприємства – це складний та багатогранний феномен, який охоплює широкий спектр аспектів, від фінансової стійкості та конкурентоспроможності до захисту від зовнішніх та внутрішніх загроз. У цьому контексті, ефективне управління оборотним капіталом виступає як один з ключових стратегічних інструментів, що дозволяє підприємству не лише виживати, а й успішно розвиватися в умовах невизначеності та ризиків. Одним з ключових інструментів досягнення цієї мети є ефективне управління оборотним капіталом. Оборотний капітал, як сукупність активів підприємства, що швидко обертаються, забезпечує фінансову гнучкість та здатність реагувати на зміни ринкової кон’юнктури. Недостатній рівень оборотного капіталу може призвести до неплатоспроможності та втрати конкурентоспроможності, тоді як надлишок може спричинити зниження рентабельності та неефективного використання ресурсів. Таким чином, ефективне управління оборотним капіталом, що передбачає оптимізацію його структури та обсягу, є невід’ємною складовою стратегії забезпечення економічної безпеки підприємства. Воно дозволяє збалансувати ліквідність та прибутковість, мінімізувати фінансові ризики та забезпечити стабільність операційної діяльності. У статті досліджено питання управління оборотним капіталом як стратегічним інструментом економічної безпеки підприємства. Уточнено сутність поняття «оборотний капітал» та його компоненти. Наведено різноманітні підходи до розуміння сутності оборотного капіталу. Зазначено ключові аспекти управління компонентами оборотного капіталу.

ПРОЄКТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ

І.Ю. Кисільова — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено дослідженню проблематики формування концепції організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки. Зокрема, проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «механізм забезпечення економічної безпеки», а також узагальнено трактування категорії «організаційно-економічний механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Вивчення організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства з позиції комплексного підходу дає змогу подати його як цілісну систему, яка формується із сукупності взаємопов’язаних елементів. Концепція безпеки підприємства являє собою цілісне та системне розуміння, бачення та уявлення шляхів уникнення небезпек, які реально загрожують або можуть загрожувати підприємству зовні або зсередини, а також спосіб мінімізації шкідливих наслідків. Сформульована послідовність етапів формування концепції управління фінансовою безпекою підприємства: аналіз ризиків та загроз фінансовій безпеці; розробка методологічного інструментарію оцінки стану економічної безпеки підприємства; розробка стратегії управління фінансовою безпекою підприємства; розробка механізму управління фінансовою безпекою підприємства; оцінка ефективності реалізації концепції управління фінансовою безпекою підприємства; коригування тактики та стратегії управління фінансовою безпекою у відповідності до зміни зовнішніх умов. Показано, що механізм економічної безпеки функціонування підприємства являє собою сукупність філософії економічної безпеки підприємства; функцій, які реалізують процес управління економічною безпекою; ресурсне забезпечення механізму; цільова спрямованість, яка містить основні організаційні форми та економічні інструменти, необхідні для забезпечення економічної безпеки функціонування підприємства. Побудовано загальний алгоритм процесу організації фінансової безпеки підприємства.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ

С.М. Стефаник — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано поняття «безпека» за різними науковцями. Визначено підходи до сутності поняття «безпека». Узагальнено думки провідних економістів щодо визначення поняття «економічна безпека» залежно від змісту та важливих ознак. Розкрито поняття «економічна безпека». Обґрунтовано поняття «фінансова безпека». Досліджено виникнення поняття «фінансово-економічна безпека». Розкрито мету забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства. Надано власне визначення фінансово-економічної безпеки. Визначено та обґрунтовано критерії щодо визначення фінансово-економічної безпеки підприємства: функціональний, статичний та ресурсний. Надано висновки щодо виникнення, сутності та передумов виникнення поняття «фінансово-економічна безпека».

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ ЯК ФАКТОР СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

А.В. Череп, К.С. Трунов — Wed, 13 Nov 2024 00:00:00 +0200

Досліджено сутнісні характеристики соціальної безпеки особистості, визначено стандарти її дотримання та шляхи її забезпечення. Розглянуто актуальність забезпечення соціальної безпеки особистості в умовах військової агресії та поглиблення спричинених через це соціально-економічних проблем. Обґрунтовано поняття соціальної безпеки людини як багатоплановий процес, який має об’єктивно-суб’єктивний характер. Визначено, що соціальна захищеність особи є результатом соціальної політики держави. Особливу увагу в статті приділено соціальним стандартам, дотримання яких сприяє забезпеченню соціальної безпеки особистості, а також приділено увагу її загрозам, що особливо відчутні в часи сучасної турбулентності української держави. Розкрито результати експертного опитування з проблем соціальної безпеки, а саме її проявів для особистості та визначено, що забезпечення базових потреб людини в Україні визначається передусім зовнішньою ситуацією в державі та суспільстві. Як висновок підсумовано, що людина будучи нанорівнем складної структури соціальної безпеки в небезпеці втрачає свої найважливіші життєві ресурси, що негативно впливає на соціально-економічний потенціал держави, тому забезпечення та гарантування її захисту є випереджальним фактором розбудови конкурентоспроможної економіки.