СУПРОВІД РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ДІАГНОСТИЧНИЙ АСПЕКТ

  • О. А. Пуш КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
  • Т. О. Яцик КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
  • М. І Замелюк КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
Ключові слова: учень початкової школи, допитливість, процес учіння, навчальна діяльність, готовність дитини до навчання

Анотація

У статті проаналізовано діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Стаття обґрунтовує важливість успішної навчальної діяльності молодшого школяра, яка тісно пов’язана з віковими, індивідуальними та психологічними особливостями дітей цього віку. Серед сприятливих рис пізнавального інтересу школярів дослідники виділяють загальне позитивне ставлення дітей до навчальної діяльності, широту інтересів і допитливості. Виправдано, що пізнавальний інтерес є домінуючим серед інших мотивів діяльності шестирічних учнів, що суттєво змінює силу діяльності, впливає на характер дитини, розвивається раніше від інших мотивів, взаємодіючи з ними. Акцент робиться на формування навчальних інтересів на основі найпростіших інтересів до полегшення механічних видів роботи, наочності, ігрових моментів. Особлива увага приділяється індивідуальному, особистісно зорієнтованому підходам та гуманістичній педагогіці, суть яких полягає в безумовному визнанні цінності унікальності особистості кожної дитини і права на реалізацію її властивостей і якостей, у найповнішому розкритті її здібностей і задоволенні різноманітних освітніх потреб тощо. Акцент робиться на тому, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до нового освітнього середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей, здібностей, нахилів та інтересів. Охарактеризовано цикли діагностичного супроводу: діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів дошкільника-абітурієнта упродовж шести місяців до початку навчання в школі; діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів школяра-початківця. Закінчення цього етапу пов’язується із виявленням більшістю учнів якостей, характерних для молодшого шкільного віку. Зазначається, що у результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальних інтересів у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовані результати первинної діагностики за методикою «Оцінка рівня сформованості навчальної діяльності» учнів 3-го класу та шляхи розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках математики.

Посилання

1. Голуб Н.М. Умови формування стійких пізнавальних інтересів у дітей 6-річного віку. Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління». Харків : Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», ХНУ ім. В.Н. Каразіна 2003. С. 186–187.
2. Коробко С.Л. Робота психолога з молодшими школярами : методичний посібник. Київ : Літера ЛТД, 2006. 416 с.
3. Матвійчик В. Психолого-педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. Психологічна газета. 2007. № 10.
4. Пушкарьова Т.Е. Дидактичні умови організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09. Київ, 2010. 259 с.
Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Пуш, О. А., Яцик, Т. О., & Замелюк, М. І. (2021). СУПРОВІД РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ДІАГНОСТИЧНИЙ АСПЕКТ. Педагогічні науки: теорія та практика, 1(3), 54-60. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-08
Розділ
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ