МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Анотація

У науковому доробку представлено моделювання системи формування готовності майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності у професійній діяльності. Визначено, що система формування готовності до реалізації ідей академічної доброчесності майбутніми докторами філософії належить до різновиду соціальних систем, оскільки її суб’єктами є люди, їхній контакт, різні соціальні інститути і т. ін. Педагогічну систему представлено як вид соціальних систем, де основною є міжсуб’єктна взаємодія з гармонійно впорядкованою сукупністю взаємозалежних елементів, інтегрованих у аксіологічно сприятливе середовище, та входить до системи більш комплексного порядку – загальнопрофесійної підготовки майбутніх докторів філософії. Повноцінний опис моделі педагогічної системи уможливлюється за ідентифікації необхідних її компонентів. Система теорії та практики підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей культури академічної доброчесності у професійній діяльності визначається як цілісна, упорядкована, взаємозумовлена сукупність компонентів (мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного, оцінно-результативного), що взаємодіють між собою та соціальним оточенням, уможливлюють функціонування аксіологічно-смислового освітнього середовища ЗВО як провідного чинника формування готовності майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності. Мотиваційно-цільовий компонент має системоформуючу функцію, конкретизує її провідну мету, інтереси, прагнення та переконання, потреби, підходи, принципи і нормативну базу, завдання; субʼєкт-субʼєктний – уподібнення системи до персоналізованих запитів і здібностей майбутніх докторів філософії, активізація їхнього творчого хисту для формування культури академічної доброчесності у відповідно сформованому середовищі; середовищний ‒ створення належних умов та можливостей для майбутніх докторів філософії; змістовий – скеровує роботу із субʼєктами системи; технологічний ‒ довершення комплексу технологій у суголосності їхніх форм та методів для досягнення головної мети системи; оцінно-результативний – проведення моніторингу набутих знань, умінь та навичок, визначення рівня сформованості готовності майбутніх докторів філософії до реалізації ідей культури академічної доброчесності у професійній діяльності.