ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАЙБУТНІМИ АКТОРАМИ ПІДТЕКСТУ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ
Анотація
У статті представлено теоретичне дослідження дискусійної проблеми розуміння й осмислення підтексту драматичного твору майбутніми акторами. Це питання особливо важливе для розв’язання завдань професійної підготовки здобувачів освіти зі спеціальності «Сценічне мистецтво», які навчаються за професійною програмою «Театральне мистецтво». Проаналізовано дефініції поняття «підтекст» класичних теоретиків театру й сучасних науковців, визначено динаміку змін розуміння підтексту драматичного твору та окреслено способи роботи майбутніх акторів із підтекстом драматичного твору. Авторами досліджено й проілюстровано теоретичні підходи до змісту феномену підтексту, які представлені в літературознавчих і театрознавчих джерелах. Сучасні погляди на зазначену проблему авансовані окремими дослідженнями, в котрих поняття підтексту розглядається як прихований зміст художнього твору, як імпліцитна інформація, як естетична інформація, як думка чи почуття автора. Усвідомлення майбутніми акторами різниці між внутрішнім монологом і підтекстом позначиться на їхній акторській майстерності. Тому в роботі здійснено спробу розкрити змістовне навантаження цього феномену в контексті театрального мистецтва через аналіз поглядів видатних українських театральних діячів (корифеїв) на проблему підтексту драматичного твору та його донесення до глядача. Визначено, що вказана проблема не завжди була в центрі уваги. Деякі театральні митці більше зосереджувалися на зовнішньому, ніж внутрішньому. З’ясовано, що зміна ставлення до підтексту в практиці й теорії театрального мистецтва з початку ХХ ст. була виражена двома показниками: популярністю підтексту як інструменту практичної роботи над художнім образом й акторською роллю та новим ракурсом використання підтексту. Представлено і схарактеризовано два різновиди підтексту – концептуальний і побутовий. Наведено приклад реалізації цих різновидів підтексту в конкретній виставі. У статті також розглядається практичне застосування підтексту в педагогічній діяльності з майбутніми акторами. З’ясовано, що підтекст у педагогічній діяльності визначається як засіб, прихований смисл, прихована інформація, прийом, інструмент.
Посилання
2. Курбас Л. Філософія театру / упоряд. М. Лабінський. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 917 с.
3. Саксаганський П.К. Думки про театр. Київ : Мистецтво, 1955. 233 с.
4. Словник-довідник професійного тезауруса майбутнього актора / наук. редакція: Г.В. Локарєва, Ю.В. Гончаренко. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2020. 300 с.
5. Словник української мови / ред. : І.К. Білодід. АН УРСР. Київ : Наукова думка, 1975. Т. 6. 832 с.
6. Сорока І.І. Сценічні прийоми «підтекст» та «апарт» в словесній дії актора. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. № 1. С. 204–208.
7. Фока М.В. Феномен підтексту: спроба дефініції. Science and Education a New Dimension. Philology. Кропивницький : Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017. № V(36). С. 25–28.
8. Юра Г.П. Режисер у театрі. Моє життя / упоряд. І.О. Волошина. Київ : Мистецтво, 1987. С. 87–108.