ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ: УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ

Д. В. Петрунчак

doi:10.26661/2786-5622-2024-4-14

Д. В. Петрунчак Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0009-0004-6276-7415

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-4-14

Ключові слова: індустрія гостинності, сталий розвиток, освіта, педагогічні аспекти, професійна підготовка, війна, цифрові технології, культурна ідентичність, післявоєнне відновлення

Анотація

У статті розглянуто сучасні підходи до розвитку освіти для сталого розвитку у сфері гостинності з огляду на специфіку українського контексту. Проаналізовано різноманітні визначення поняття «гостинність», представлені у вітчизняних та міжнародних джерелах, які демонструють її багатогранність та соціокультурну значущість. Визначено, що гостинність поєднує в собі економічні, соціальні, культурні та етичні аспекти, які є важливими для формування професійних компетенцій майбутніх фахівців. У роботі підкреслено необхідність комплексного підходу до навчання, що поєднує професійні знання з розвитком таких особистісних якостей, як емпатія, культурна чутливість та здатність до адаптації. Особливу увагу приділено впливу глобальних викликів на сферу гостинності. Наголошено, що вплив війни в Україні значно перевищує наслідки пандемії COVID-19, створюючи безпрецедентні виклики для галузі. Розглянуто нові перспективи розвитку індустрії, зокрема воєнний туризм, який може стати важливим інструментом у післявоєнному відновленні. Проаналізовано роль цифрових технологій, зокрема впровадження принципів Четвертої промислової революції, в трансформації індустрії гостинності. Визначено, що цифровізація сприяє підвищенню ефективності роботи, але водночас ставить нові виклики перед ринком праці, екологією та соціальною рівністю. У статті обґрунтовано значення збереження локальної ідентичності та культурних традицій як основи конкурентоспроможності на глобальному рівні. Запропоновано перегляд та оновлення освітніх програм, які мають ураховувати специфіку сучасних викликів, інтегруючи елементи кризового менеджменту, управління змінами і стійкості. Особлива увага приділяється необхідності розроблення адаптивних освітніх стратегій, які сприятимуть підготовці компетентних, соціально відповідальних фахівців. Ці підходи забезпечать сталий розвиток індустрії гостинності, підвищення якості обслуговування та конкурентоспроможність України на міжнародному ринку. Педагогічний аспект полягає в необхідності розроблення освітніх програм, які формують у майбутніх фахівців професійні компетенції, здатність до адаптації та соціальну відповідальність. Освіта для сталого розвитку у сфері гостинності має включати не лише технічні навички, але й особистісні якості, як-от емпатія, культурна чутливість і навички кризового менеджменту. Це забезпечить підготовку фахівців, здатних ефективно діяти в умовах сучасних викликів, сприяти розвитку галузі та відповідати глобальним стандартам якості.

Посилання

1. Барвінок Н.В. Перспективи розвитку воєнного туризму на території України після закінчення російсько-української війни. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, 2022. Вип. 18 (2). С. 206–217.
2. Божко Л.Д., Холодок В.Д. Туризм: проблеми та перспективи розвитку під час війни. Культура України. 2022. Вип. 77. С. 57–64.
3. Гостинність. Великий тлумачний словник сучасної мови / уклад. : В.Т. Бусел. 2005. URL: https://slovnyk.me/dict/vts/гостинність
4. Любарець В.В. Професійна підготовка майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності для індустрії гостинності: теоретичні обґрунтування : монографія. Суми : П.Ф. «Видавництво Університетська книга», 2018/ 382 с.
5. Матвійчук Л., Дащук Ю. Європейський вектор сталого розвитку індустрії гостинності України. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 45. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1937/1865
6. Петрунчак Д.В. Індустрія гостинності як символ культурної матриці України. Туризм в Україні: виклики та відновлення : зб. матеріалів Міжнародного туристичного форуму, Київський національний економічний університеті імені Вадима Гетьмана, м. Київ, 21–22 березня 2023 року. Київ : КНЕУ, 2023. С. 169–171.
7. Петрунчак Д.В. Сутність поняття професійної культури. Modern directions of scientific research development. Proceedings of the 14th International scientific and practical conference, 2022. С. 233–235.
8. Поплавська А.В. Гостинність як продукт розвитку соціальної культури суспільства. Культура України. Серія: Культурологія: зб. наук. пр. 2018. Вип. 62. С. 98–107.
9. Поплавська А.В. Явище гостинності у контексті міграційних процесів. Питання культурології. 2015. Вип. 31. С. 79–85.
10. Терепищий С. Роль глобального та локального у структурі процесу глобалізації. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2014. Т. 1. №. 3. С. 22–27.
11. Тимошенко Т.О. Концепція розумного управління туризмом в рамках виконання стратегій сталого розвитку територіальних громад. Public Administration and Regional Development. 2021. Вип. 3. С. 771–796.
12. Edeh F.O., Islam M.F., Nwali A.C. et al. Organization learning and business resilience in developing hospitality industry. Discov Sustain, 2024, Vol. 5, 411. URL: https://doi.org/10.1007/s43621-024-00569-9
13. Hospitality, The Britannica Dictionary, 2024. URL: https://www.britannica.com/dictionary/hospitality
14. King C.A. What is hospitality?. International journal of hospitality management. 1995. 14(3-4), 219-234.
15. Ndhlovu, E., Dube, K., Kifworo, C.M. (2024). Tourism and Hospitality Trends and Sustainable Development: Emerging Issues in the Digital Era. In: Ndhlovu, E., Dube, K., Kifworo, C.M. (eds) Tourism and Hospitality for Sustainable Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63073-6_1