СОЦІАЛЬНО-АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПАРТНЕРСТВА В ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ
Анотація
У статті визначено й науково обґрунтовано соціально-аксіологічні засади педагогічної взаємодії та партнерства в інклюзивному навчанні.Авторами акцентовано на побудові взаємовідносин зі здобувачами з проблемами розвитку на гуманній основі, де пріоритетним принципом комунікації є принцип взаємодії особистостей, що сприяє розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей дітей на основі організації гуманістичного, діалогічного, суб’єкт-суб’єктного спілкування. Також наголошено на авторитеті педагога зі сформованою фасилітативною позицією як активного учасника процесу комплексного індивідуального супроводу дитини.Доведено, що формування інклюзивного толерантного простору – це процес, який забезпечить гармонійне співіснування та розвиток усіх учасників освітнього середовища, де кожна особистість є цінною, а різноманітність стає джерелом сили і взаємозбагачення.Авторами аргументовано: співпраця з батьками дітей з особливими освітніми потребами є надважливим аспектом ефективної реалізації інклюзивного навчання, який передбачає встановлення довірчих відносин, узгодження спільних дій і залучення батьків як рівноправних партнерів до освітньо-корекційного процесу. Концептуально-стратегічна спрямованість планомірної співпраці з батьками полягає у забезпеченні цілісного підходу до розвитку, навчання та соціалізації дитини з індивідуальними особливостями; наданні батькам підтримки у розумінні особливостей своєї дитини; у їх залучення до активної участі в освітньому процесі з метою досягнення оптимальних результатів.У дослідженні визначено, що успішна організація педагогічної взаємодії й партнерства в інклюзивній освіті може бути ефективною за реалізації таких концептуальних позицій, зокрема: побудова взаємовідносин зі здобувачами з проблемами розвитку на гуманній основі; реалізація особистісно орієнтованого підходу в інклюзивному освітньому просторі через активізацію психолого-педагогічного супроводу; посилення ролі педагога як фасилітатора й координатора взаємодії учасників корекційного розвитку; створення толерантного освітнього середовища, у якому кожен його учасник буде мати рівні можливості для навчання, розвитку та соціальної інтеграції; співпраця з батьками дітей з обмеженими можливостями здоров’я як базис в організації інклюзивного навчання.
Посилання
2. Гапон Л. О. Створення толерантного мовного середовища інклюзивного профілю педагогіки. Інклюзивна освіта: ідея, стратегія, результат : матеріали І Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 8 квітня 2021 р.). Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2021. С. 43–46.
3. Малинович Л., Кульбіда С., Міськов Г. Створення доступного мовного середовища для дошкільників: необхідність і виклики. Особлива дитина: навчання і виховання. 2023. № 112 (4). С. 95–118.
4. Теорія і практика інклюзивної освіти : навчально-методичний посібник / упорядник К. М. Бондар. 2-ге вид., доп. Кривий Ріг, 2019. 170 с.
5. Тимошко Г. М., Гладуш В. А. Розвиток комунікативної компетентності педагогів в умовах інклюзивного освітнього середовища : монографія. Ніжин : Видавець Лисенко М. М., 2023. 192 с.