@article{Лисенко_Сінна_2020, title={ФАУНОНІМИ ТА ФЛОРОНІМИ В ПОЕТИЧНИЙ МОВІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ}, volume={1}, url={http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/1581}, DOI={10.26661/2414-9594-2020-1-1-19}, abstractNote={<p>Ґрунтуючись на тому, що всебічне дослідження авторських ідіостилів, опис трансформацій архетипових і традиційних образів-символів – передумова якісного дослідження історії національної художньої мови, у статті розглянуто особливості реалізації семантики метафор і символів, до складу яких входять зооніми, орнітоніми, дендроніми та флоризми, у поетичній мові Тодося Осьмачки. Уперше детально описано індивідуально авторські образні паралелі, застосовано порівняльний метод і семно- компонентний аналіз для встановлення семантичних трансформацій таких рослинних символів, як верба, калина, дуб, ромен-зілля, акація, дзвіночок, роза, родової назви «квітка», фаунонімів «вовк» і «ворон», орнітонімів «голубка», «орел», «зозуля». Досліджено традиційні символічні паралелі «людина – дерево», «осінь – кінець життя», а також ті, що свідчать про специфіку авторського світобачення: «квіточка-дзвіночок – серце поета», «зрубана акація – втрачене кохання». Наголошено на необхідності чіткого розмежування індивідуальних авторських та успадкованих символів, адекватного тлумачення понять «архетиповий образ-символ», «індивідуальний авторський символ», «народнопоетичний символ» тощо. Для аналізу свідомо взято твори як раннього періоду творчості, так і доробок поета в еміграції, що дає можливість простежити розвиток образних парадигм. Зазначено, що, попри безумовну цінність як предмета дослідження, розглядувані образи-символи не становлять ідіостилістичної домінанти та зазвичай виконують допоміжну функцію, тобто є тлом для сприймання іншого, більш важливого, на думку автора, образу. Уживання їх навіть під час тривалого перебування в еміграції свідчить про те, що зазначені фауноніми й «рослинні» символи є складниками ментальної бази, яка й має визначати етнічну належність митця. Для встановлення первинного значення традиційних образів-символів використано збірник вибраних праць М. Костомарова «Слов’янська міфологія», «Словарь символов» Дж. Тресиддера, семно-компонентний аналіз проведено із застосуванням одинадцятитомного Словника української мови.</p&gt;}, number={1}, journal={Мова. Література. Фольклор}, author={Лисенко, Н. О. and Сінна, Л. Ю.}, year={2020}, month={Груд}, pages={131-137} }