@article{Михайленко_2020, title={ЗЧИТУВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНИХ КВАТИФІКАТОРІВ}, volume={1}, url={http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/1589}, DOI={10.26661/2414-9594-2020-1-1-27}, abstractNote={<p>У фокусі пропонованої статті перебувають невизначені номінації, представлені Q-прикметниками типу “little” / “small” у лексичній та контекстуальній семантиці. Дослідження ґрунтується на аналізі лінгвістичних даних, отриманих із Британського національного корпусу. Запропоновано інтерпретувати невизначені низькі величини в межах концептуального поля value, водночас його конституенти проявляють задане лексичне значення та контекстуальне значення, актуалізоване в дискурсі. Невизначені величини, як низькі, так і великі, у сучасному англійському дискурсі зберігають культурогему мовного соціуму. Прикметники невизначеного числа не надають імпліцитної кількісної інформації про об’єкт, проте співрозмовники зчитують відносно точну інформацію про розмір, об’єм, зріст, вік та інші характеристики. Фактологічний матеріал для аналізу отримано із Британського національного корпусу, отже, кількісні результати слугують надійним підтвердженням семантичного, дистрибутивного та концептуального дослідження, що також уможливило моделювання семантичної системи value та її двох підсистем little та small. Об’єктивно значення слова, яке функціонує в дискурсі, визначається, по-перше, мережею відносин між складовими його поля; по-друге, мовно-культурологічною практикою. Отже, контексти (горизонтальні та вертикальні) актуалізують певні компоненти значення слова, запрограмовані автором, що спричиняють певні пересуви в семантичній структурі слова. Міллер і Лікок (2000 рік) визначають два типи контексту: (i) локальний контекст, який ми відносимо до області лексико-граматичної, та (ii) тематичний, який ми відносимо до області семантичної єдності дискурсу. Можна також стверджувати, що індивідуальні відмінності “little” та “small” виникають через те, що на загальному культурно-мовному тлі кожен мовець розробляє свою власну стратегію кодування та зчитування домінантних компонентів значення під впливом інтенції мовця, концептуального поля, регістру дискурсу, горизонтальної та вертикальної дистрибуції.</p&gt;}, number={1}, journal={Мова. Література. Фольклор}, author={Михайленко, В. В.}, year={2020}, month={Груд}, pages={186-192} }