@article{Баранова_Юркова_2022, title={ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ}, url={http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/2846}, DOI={10.26661/2414-9594-2021-2-11}, abstractNote={<p>Стаття присвячена дослідженню мовознавчого аспекту скорочених лексичних одиниць, що дає розуміння того, яким чином скорочення розвивається протягом часу, демонструє, якими особливостями наділена його структура. Протягом довгого періоду мовні скорочення є невід’ємною частиною людської комунікації. Нині вони набули поширення як форма спілкування у соціальних мережах. За допомогою методу порівняння встановлено різницю між такими поняттями, як «скорочення» та «абревіатура», яка полягає у тому, що абревіатури здебільшого утворюються завдяки поєднанню перших літер з різних слів, а скорочення – завдяки вилученню однієї з частин основи слова. Відповідно, метод зіставлення використано для виявлення спільної мети двох зазначених одиниць, яка представлена економним вираженням думок як на письмі, так і усно. У ході дослідження розглянуто види скорочень та особливості їхнього утворення: фонетичні, орфографічні, морфологічні, граматичні. Доведено, що саме вони допомагають читачеві правильно зрозуміти матеріал, а також сформувати детальне уявлення про різні галузі людської діяльності. Як ілюстративний матеріал були наведені приклади англійських скорочень з розшифруванням та перекладом українською мовою. Метод спостереження допоміг виокремити риси, які притаманні групам скорочення, – лексичній та графічній. Виявлено, що лексичні скорочення не потребують розшифрування і функціонують як самостійні мовні одиниці, а графічні, своєю чергою, навпаки, потребують тлумачення і не функціонують як самостійні. У статті продемонстровано, що складноскорочені слова розшифровуються за допомогою таких методів, як аналіз контексту, робота зі словниками та іншими додатковими джерелами, аналіз структури скорочень. Зазначена важливість знань перекладача щодо правильного написання скорочення, урахування контекстуальних умов задля його розшифрування в процесі створення якісного перекладу. Підкреслено, що ознайомлення з цілим текстом є передумовою встановлення правильного значення скорочення.</p&gt;}, number={2}, journal={Мова. Література. Фольклор}, author={Баранова, С. В. and Юркова, А. М.}, year={2022}, month={Чер}, pages={79-83} }