@article{Юферева_2022, title={ФУТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ НОВОГО ЗАПОРІЖЖЯ У ТРЕВЕЛОГАХ Ф. ГРІФФІНА (“SOVIET SCENE: A NEWSPAPERMAN’S CLOSE-UP A NEW RUSSIA” (1933) ТА Л. ФІШЕРА (“SOVIET JOURNEY” (1935)}, url={http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/2855}, DOI={10.26661/2414-9594-2021-2-20}, abstractNote={<p>Інтерес західних журналістів і письменників до масштабного будівництва радянської країни 1930-х років, їхнє бачення процесів трансформації в рамках регламентованих екскурсій і за їх межами залишається актуальною темою. Тексти про Запорізьку греблю потрапляли в поле зору дослідників переважно в контексті проблеми Голодомору та його приховання іноземними свідками. Метою цієї статті є розгляд футуристичного картографування Нового міста, Запоріжжя, у подорожах журналістів Ф. Гріффіна та Л. Фішера в різних контекстах. Перший – контекст соцреалістичної подорожі, її жанрових особливостей та засобів репрезентації простору. Другий – тревелоги закордонних мандрівників (Р. Байрон “First Russia, Then Tibet” (1933), В. Річардсон “Soviet Russia as I Saw It; Its Crimes and Stupidities” (1932), у сприйнятті яких гребля позбавлена магічної сили. Порівняння «скептичних» тревелогів із політично ангажованими дає змогу досліджувати останні в контексті соцреалістичної подорожі та її жанрових особливостей. Як і в паломництві, маршрут запрограмований заздалегідь. Немає випадкових дестинацій. Дорожня карта має всі ознаки руху вертикальним простором. Нарис Гріффіна «Дніпро у кайданах» наближається до жанрових особливостей соцреалістичного тревелогу, насамперед редукцією особистих спостережень. Травелог зближується із промисловим звітом. Нарис не містить описів індустріального ландшафту, натомість він насичений фактологічною інформацією із емоційними враженнями про значення греблі. Гребля Фішера набуває міфологізованого вираження. «Прекрасна» гребля не лише увібрала семантику волі, опоетизовану в образах козаків. Вона постала як закономірний результат історичного розвитку, як символічне втілення визволення. Опис міста типовий для радянської літератури цього часу: узагальнений, недеталізований. У текстах Гріффіна і Фішера немає незапланованих, «небажаних» спостережень, на відміну від вражень «скептичних» мандрівників. Місто втрачає індивідуальні риси. Уявлення про майбутнє міста позбавлене антропологічної перспективи. Репрезентація цих топосів у нарисах журналістів втілюється за зразками радянської подорожньої літератури 1930-х рр.</p&gt;}, number={2}, journal={Мова. Література. Фольклор}, author={Юферева, О. В.}, year={2022}, month={Чер}, pages={148-155} }