МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ПАТРИСИПАЦІЯ»
Анотація
У статті аналізуються особливості дослідження міждисциплінарного змісту поняття «партисипація». Спираючись на результати вітчизняних і зарубіжних наукових пошуків, вказується, що специфіка такого пошуку визначається насамперед галуззю знань, у якій відбувається розвідка. Родовими сферами сучасних науково-практичних досліджень партисипації є публічне управління та політологія. Саме тому зміст партисипації тут наповнюється залученням особистості у процеси громадської участі, управління, як на державному, так і на локальному рівнях, контролем за реалізацією політик відповідного рівня. Фінансово-економічний аспект партисипації досліджено в розрізі регіональної економіки: участь різних суб’єктів у процесах накопичення, опрацювання й освоєння різного роду ресурсів, а також контроль за їх використанням (бюджети участі у громадах, проєкти матеріально-технічної допомоги тощо). Висвітлено, що аспект залучення саме працівників різних рівнів до співпраці для розвитку організації, як специфічну рису партисипації, досліджує менеджмент: розроблення та побудова стратегічних концепцій розвитку організації, проєкти розвитку кар’єри персоналу, мотиваційний компонент залучення, особливості комунікації та робота команди. Аналізується специфіка змістового наповнення та практичного застосування партисипативних практик у зарубіжній і вітчизняній медицині: від взаємодії для інформування (в Україні) до активного залучення до спільної роботи над системними змінами. Розглянуто сутність «партисипації» крізь призму педагогіки: участь суб’єктів в освітньому процесі, ініціювання ними інноваційних форм і методів взаємодії в освітньому середовищі. Підкреслено, що в розрізі психологічної науки розуміння партисипації має свою специфіку залежно від галузі: політична, організаційна, соціальна тощо. У висновках сформовано базове розуміння поняття «партисипація» як процес та результати спільної участі окремих особистостей та їх груп у напрацюванні практичних рішень щодо: розв’язання або поліпшення гостроти наявних соціальних викликів; стратегій і політик розвитку громад.
Посилання
2. Батюк Б., Батюк О. Партисипативний менеджмент як один з методів прийняття управлінських рішень. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. 2010. Т. 12. № 2(44). С. 3–7.
3. Булеца Н. Особливості процесу партисипативного бюджетування в Україні. Причорноморські економічні студії. 2016. № 8. С. 159–165.
4. Бутенко О., Опікунова Н. Роль системи зворотного зв’язку у процесі студентоцентрованого навчання : колективна монографія. URL: https://www.researchgate.net/publication/355141071_ROL_SISTEMI_ZVOROTNOGO_ZV’AZKU_U_PROCESI_STUDENTOCENTROVANOGO_NAVCANNA
5. Гладун В. Партисипація учнівської молоді як складова формування громадянської компетентності. Нова педагогічна думка. 2019. № 4(100). С. 145–149.
6. Горблюк С. Громадська партисипація у політиці ревіталізації міста. Теорія та практика державного управління. 2020. Вип. 4. С. 118–125.
7. Знаткова О. Фасилітація як партисипативна технологія в системі державного управління в Україні. Актуальні проблеми державного управління. 2018. № 2(54). С. 13–20.
8. Клочко А. Психологія розвитку інноваційних стилів управління у менеджерів освітніх організацій : дис. … докт. психол. наук : 19.00.10. Київ, 2021. 574 с.
9. Колісніченко Н., Коваль Г. Партисипативне управління в галузі освіти: сутність, особливості, тенденції формування і реалізації. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 3(84). С. 105–109.
10. Партисипативний підхід та практики на рівні громади : посібник для громадських активістів та всіх зацікавлених / О. Левченко та ін. ; за ред. Л. Польської. URL: https://www.hubs.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/partysypatyvnyj-pidkhid.pdf
Леви-Брюль Л. Первобыточная мифология. Москва : ОГИЗ, 1937. 354 с.
11. Партисипація пацієнтів як елемент забезпечення безпеки надання медичної допомоги: особливості дистанційного формату / О. Мінцер та ін. Медична інформатика та інженерія. 2019. № 4. С. 76–79.
12. Петрушенко Ю. Партисипативна модель управління та фінансування в міжнародних програмах технічної допомоги як фактор розвитку соціального капіталу територіальної громади. Економічний вісник. 2015. № 2. С. 31–36.
13. Проєкт ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». URL: http://cba.org.ua/ua
14. Психологія діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін (на матеріалі освітніх організацій) : монографія / за наук. ред. Л. Карамушки. Київ : Педагогічна думка, 2008. 192 с.
15. Радіонова Л. Партисипативна модель управління містом. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/14379/1/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%9B.pdf
16. Стрижеус Л. Застосування партисипативного стилю управління підприємством. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2013. Вип. 1(1). С. 179–187.
17. Чабан О. Переваги, недоліки та межі застосування партисипативної моделі демократії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Питання політології». № 1091. С. 38–44.
18. Ягоднікова В., Гриньова М. Партисипативний підхід до виховання лідерських якостей підлітків. Молодь і ринок. 2021. №№ 11–12 (197–198). С. 44–49.
19. Community participation and psychological empowerment: testing reciprocal causality using acrosslagged panel design and latent constructs / B.D. Christens et al. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1090198110372880
20. Rifkin S.B., Kangere M. What is Participation? URL: https://www.researchgate.net/publication/311607512_What_is_Participation
21. The social psychology of citizenship, participation and social exclusion / C. Stevenson et al. URL: https://www.researchgate.net/publication/283671406_The_Social_Psychology_of_Citizenship_Participation_and_Social_Exclusion_Introduction_to_the_Special_Thematic_Section
22. Van Stekelenburg J., Klandermans P.G. Social psychology of movement participation. URL: https://www.researchgate.net/publication/319525300_Social_Psychology_of_Movement_Participation
ISSN 
