РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА

Ключові слова: рефлексія, рефлексивність, рефлексивна компетентність, рефлексивні дії, системна рефлексія, психолог-консультант

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливості прояву рефлексивності психологів-консультантів. Здійснено теоретичний аналіз понять «рефлексія» та «рефлексивність». Розроблено структурну модель рефлексивності психолога-консультанта, яка містить когнітивний (рефлексивна компетентність: рефлексивні знання, позиція, здатності), мотиваційний (рефлексивні якості: інтроспекція, системна рефлексія) та діяльнісний (рефлексивні дії: вирішення рефлексивних завдань, усвідомлення рефлексивної позиції та рефлексивних умінь) компоненти. Емпіричне дослідження когнітивного компонента засвідчило, що досліджувані психологи є компетентними фахівцями – за вибіркою переважає високий та середній рівні розвитку рефлексивності. Такі дані вказують на те, що респонденти замислюються над власною поточною діяльністю, досить часто звертаються до аналізу поточних та минулих подій і ситуацій; планування своєї поведінки та діяльності, орієнтацію на майбутнє. Дослідження мотиваційного компонента показало домінування в респондентів інтроспективного типу рефлексії, що свідчить про зацікавленість у пізнанні саме себе та пошук варіантів власного розвитку у подальшій професійній діяльності. Для значної кількості досліджуваних психологів характерна системна рефлексія: вони прагнуть до пізнання себе, навколишнього світу, аналізують власні дії, ситуації, відшукують альтернативи їх вирішення засобами професійної діяльності. Вивчення діяльнісного компонента рефлексивності показало високий та достатній рівень розвиненості рефлексивних умінь, що свідчить про добрий професійний рівень фахівців. Проведений кореляційний дозволив виявити систему взаємозв’язків між компонентами рефлексивності та підтвердити припущення про те, що рефлексивність психолога як структурно складне утворення визначається гармонійним розвитком когнітивного (рефлексивна компетентність), мотиваційного (рефлексивні якості) та діяльнісного компонентів (рефлексивні дії). Кореляційний аналіз також виявив найбільш розвинену систему зв’язків системної рефлексії з іншими змінними. Це свідчить про те, що розвинута системна рефлексія може виступати чинником розвитку особистості психолога-консультанта.

Посилання

1. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків. Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 4. С. 8–11.
2. Заїка Є., Зімовін О. Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство. 2014. № 2. С. 90–97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psis_2014_2_9
3. Зімовін О.І., Заїка Є.В. Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять. Вісн. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2013. № 47. С. 65–71.
4. Іллющенко С.Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану. Питання психології. Вісник Національного університету оборони України. № 4(57) 2020. С. 32–43. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43
5. Котик І.О. Механізми рефлексії у процесі розвитку суб’єктності людини : автореф. дис. … канд. психол. наук. Київ, 2004. 20 с.
6. Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Рефлексія як метаздібність до вибудовування цілісності життя та успішності спілкування майбутніх фахівців. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 6(15), 2019. С. 87–98.
7. Маскалева Л.А. Психолого-педагогічні умови розвитку рефлексивності майбутніх психологів : дис. … канд. психол. наук. Київ, 2019. 218 с.
8. Мельничук І.Я. Формування рефлексивних механізмів цілеутворення в процесі розв’язання професійно-психологічних задач : автореф. дис. … канд. психол. наук. Київ, 2001. 20 с.
9. Носко Л.А. Рефлексивність психолога: поняття та структура. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 3 до Вип. 36, Том III (19): Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого- педагогічні читання». Київ : Гнозис, 2016. С. 166–173.
10. Павелків Р.В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки. 2019. Вип. 8. С. 84–98. DOI https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐8(37)‐84‐98
11. Панок В.Г. До питання розробки алгоритмів діяльності практичних психологів. Харківський осінній марафон психотехнологій (каталог психотехнологій; тези доповідей): матеріали ІІІ міжрегіональної наук.-практ. конф., м. Харків, 26 жовтня 2019 р. ХНПУ імені Г.С. Сковороди, м. Київ, Україна. С. 179 181.
12. Пов’якель Н.І. Професіогенез мислення психолога-практика в системі вищої школи : монографія. Вид. 2-ге, випр. і допов. Київ : НПУ імені Н.П. Драгоманова, 2008. 298 с.
13. Самойлова А.Г. Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів : автореф. дис. … канд. психол. наук. Запоріжжя, 2005. 19 с.
14. Смульсон М.Л Структура інтелекту: Рефлексія та інтуїція. Психологія : зб. наук. пр. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2000. Вип. 11. С. 9–16.
15. Чепелєва Н.В., Пов’якель Н.І. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога. Психологія: Збірник наукових праць. 1998. Вип. III. С. 35–41.
16. Шапошникова Ю.Г. Психологічні особливості рефлексивних компонентів у професійному становленні практичного психолога : дис. … канд. психол. наук. Київ, 2008. 239 с.
17. Шевченко Н.Ф. Структура и специфика функционирования профессионального сознания практического психолога. Nauczyciel i szkoła. 2016. № 1(59). С. 231–248.
18. Шевченко Н.Ф., Чепішко О.І. Професійна свідомість практикуючих психoлoгiв-пoчaткiвцiв: специфіка розвитку. Journal of Psychology Research. Дніпро.Vol. 25(8). 2019. С. 97–106.
19. Nash C., MacPherson A.C., Collins D. Reflections on Reflection: Clarifying and Promoting Use in Experienced Coaches. Front Psychol. 2022 May 4;13:867720. doi: 10.3389/fpsyg.2022.867720.
20. Robson I. From Reflection to Reflexivity. The Reflective Leader. Emerald Publishing Limited, Bingley, 2022. pp. 47–68. URL: https://doi.org/10.1108/978-1-83982-554-520221003
Опубліковано
2023-01-26