РЕФЛЕКСІЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ МИСЛЕННЄВО-ПОШУКОВОГО ПРОЦЕСУ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ У ПРОБЛЕМНО-НАВЧАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ
Анотація
Статтю присвячено аналізу ролі рефлексії у процесах ухвалення рішень особистістю у складних, суперечливих ситуаціях, зокрема в контексті проблемно-навчальних завдань. Рефлексія трактується як фундаментальна здатність особистості усвідомлено ставитися до власних переживань, мислення, психодуховних станів, умов і способів здійснення життєдіяльності. Вона виникає через конфлікт між досвідом особистості та реальними умовами середовища, стимулюючи критичне осмислення дій і блокуючи неефективні форми активності. Виокремлено чотири компоненти рефлексії: рефлексивна спроможність (спрямованість свідомості на самопізнання), рефлексивна установка (готовність до аналізу своєї діяльності), рефлексивна активність (подолання неузгодженостей) та рефлексивна здатність (виявлення проблемності реальності).Рефлексія та ухвалення рішень розглядаються як взаємодоповнюючі, але функціонально протилежні процеси: ухвалення рішення – це процес, який передбачає безпосередній «вихід» на організацію та реалізацію поведінки, діяльності (дієво- і діяльнісно-зорієнтований процес), рефлексія ж сутнісно передбачає «призупинення», паузу в поведінковому та діяльнісному континуумі (активна, але не дієва). Водночас процес ухвалення рішень об’єктивно передбачає актуалізацію рефлексивних процесів та значною мірою містить їх.Особливу увагу приділено юнацькому віку як сенситивному періоду для розвитку рефлексивних якостей особистості, набуттю вмінь рефлексивного контролю. Останній на відміну від традиційного спрямований не на результат, а на спосіб його досягнення. Виділено чотири етапи рефлексивного контролю як механізму вирішення проблемних завдань у навчанні, що сприяє переходу до рефлексивної регуляції пошукової активності особистості та розвиває вміння ухвалювати персональні рішення. Сам процес ухвалення рішень у навчальній проблемній ситуації складається з чотирьох етапів рефлексивного мислення, починаючи з предметно-операційного поступу думки у процесі пошуку розв’язку проблемної ситуації через рефлексивно-предметне перетворення навчальної проблемної ситуації, активізацію потреби в осмисленні й переосмисленні навчально-пізнавальних завдань до активної самоперебудови суб’єкта, пов’язаної з виходом у рефлексивну позицію та прийняттям ним рішення на особистісному рівні.
Посилання
2. Булах І.С. Психологічні механізми особистісного зростання підлітків. Проблеми сучасної психології. 2019. № 8. С. 104–114.
3. Бушев М. Рефлексивне управління як інструмент інформаційної війни: російський контекст. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політологічні студії». 2024. Вип. 53. С. 139–145.
4. Бугерко Я.М. Рефлексивний характер освітньої діяльності як ціннісний фактор професійного становлення сучасного фахівця. Психологічний часопис. 2022. Т. 8. № 2. С. 39–54. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2022.8.2.4
5. Бугерко Я.М. Рефлексивні процеси на нормативно-регуляційному періоді модульно-розвивального навчання. Психологія і суспільство. 2007. № 1. С.128–135.
6. Горбань Г.О., Шевченко Н.Ф. Теоретична модель психологічної готовності особистості до ухвалення рішень. Журнал сучасної психології. 2023. № 2 (29). C. 23–33. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-2-3
7. Зімовін О.І., Заїка Є.В. Стимулювання та врівноваження рефлексивних проявів особистості. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання. Харків, 2017. С. 36–38.
8. Казанжи М.Й., Вдовіченко О.В. Креативність та рефлексія як особистісні механізми збагачення потенціалу самозмінювання. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2021. Т. 32(71). № 3. С. 24–29.
9. Найдьонова Л.А., Найдьонов М.І. Теорія груп-рефлексивної саморегуляції спільної творчості і перспективи організації медіаосвіти. Соціально-психологічні та психолого-педагогічні засади організації медіаосвіти молоді. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. С. 11–44.
10. Павелків Р.В. Ґенеза рефлексії як психологічного механізму морального розвитку особистості. Інноватика у вихованні. 2018. № 8. С. 6–16.
11. Павелків Р.В. Науково-психологічні підходи до розуміння феномену рефлексії. Психологія: реальність і перспективи. 2021. Вип. 16. С. 166–172. DOI: https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.224
12. Пасічник І.Д., Ткачук О.В. Рефлексія та децентрація як чинники ілюзії знання. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2020. № 11. С. 101–106.
13. Петровська І. Психологічні концепції процесу прийняття рішень. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2021. Вип. 9. С. 196–201. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.25
14. Помиткіна Л.В. Мотиваційні чинники прийняття рішень щодо життєвої самореалізації особистості. Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій : збірник наукових праць / за заг. ред. Л.В. Помиткіної, О.П. Хохліної, Л.С. Яковицької. Київ : МВЦ «Медінформ», 2023. С. 2–6.
15. Савченко О.В. Рефлексивна компетентність особистості : монографія. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2016. 596 с.
16. Санніков О.І. Психологія прийняття життєвих рішень особистістю : автореф. дис. … докт. психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2016. 41 с.
17. Шевченко Н.Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4 (27). C. 85–92. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10
18. Шевченко Н., Обискалов І. Змістовні компоненти процесу ухвалення рішень: поняття, психологічна структура та чинники. Психологічний часопис. 2023. Т. 9. № 4 (72). С. 7–18. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2023.9.4
19. Фурман А.В. Архітектоніка теорії діяльності: рефлексивно-вчинковий сценарій матаметодологування. Психологія і суспільство. 2022. № 1. С. 7–94. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2022.01.007
20. Buherko J., Kuzmynska D. Reflexive organization of decision-making process in youth. Психологія і суспільство. 2024. № 2. Р. 147–156. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2024.02.147
21. Donovan S.J., Güss C.D., Naslund D. Improving dynamic decision making through training and self- reflection. Judgment and decision making. 2015. Vol. 10, no. 4. P. 284–295. DOI: https://doi.org/10.1017/s1930297500005118
22. Factors confounding the assessment of reflection: a critical review / S. Koole et al. BMC medical education. 2011. Vol. 11, no. 1. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6920-11-104
23. Gonzalez C. Decision-making: a cognitive science perspective. The oxford handbook of cognitive science. 2017. P. 249–264. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199842193.013.6
24. Khurtenko O., Shuldyk A., Zubal M., Raytarovska I., Senyk A., Bereziak, K. Developing Students’ Psychological Readiness to Make Decisions in Extreme Coaching Situations. BRAIN: Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2021. № 12(1). Р. 88–103. DOI: https://doi.org/10.18662/brain/12.1/172
25. Khurtenko O., Liebiedieva S., Perelygina L., Morhunov O., Ovcharuk V., Mykhliuk E. Model of Psychological Readiness of a Coach to Make Decisions in Extreme Situations of Professional Activity. BRAIN: Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. № 13(1Sup1). Р. 247–266. DOI: https://doi.org/10.18662/brain/13.1Sup1/317
ISSN 




