ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ МУЗИКОТЕРАПІЇ НА ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті розглянуто феномен емоційного інтелекту як інтегральної характеристики особистості, що поєднує здатність до розпізнавання, усвідомлення й керування власними та чужими емоціями. Проаналізовано основні підходи до розуміння емоційного інтелекту, зокрема модель здібностей Маєра, Селовея та Карузо, змішану модель Гоулмана й Бар- Она, а також модель рис Петрідеса та Фернхема. Показано, що юнацький вік є найбільш чутливим до формування складників емоційного інтелекту, оскільки саме у цей період відбуваються активні процеси рефлексії, становлення системи цінностей, підвищеної емоційної чутливості та формування міжособистісних навичок. Особливу увагу зосереджено на теоретичному обґрунтуванні впливу музикотерапії як одного з напрямів арттерапії на розвиток емоційного інтелекту. Висвітлено специфіку рецептивної, активної й інтеграційної музикотерапії та їхній потенціал у вдосконаленні перцептивного, емоційного, мотиваційного й ціннісного компонентів емоційного інтелекту. Узагальнено результати наукових досліджень, які підтверджують позитивний вплив музикотерапевтичних методів на здатність до розпізнавання та регуляції емоцій, підвищення стресостійкості, розвиток емпатії, а також формування здорових ціннісно- смислових орієнтацій у молоді. Зазначено, що музикотерапія у груповому форматі сприяє соціальній взаємодії та гармонізації міжособистісних стосунків, оскільки залучає різні форми емоційної комунікації та невербального самовираження. Обґрунтовано доцільність упровадження музикотерапії в освітній та корекційно-розвивальний процес для комплексного впливу на емоційну сферу особистості та підвищення рівня її емоційного інтелекту. Виокремлено низку невирішених питань, пов’язаних із дослідженням індивідуальних та гендерних особливостей впливу музикотерапевтичних утручань, а також із можливою інтеграцією музикотерапії з іншими психологічними методами задля максимальної ефективності психолого-педагогічного супроводу молоді.