ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ГРЕКО-РИМСЬКОЮ БОРОТЬБОЮ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ СПОРТСМЕНІВ 16–18 РОКІВ
Анотація
У статті розглянуто вплив систематичних занять греко-римською боротьбою на функціональний стан серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років. Одним із проявів здоров’я молодого спортсмена розглядається науковцями як здатність організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища. Це прямо залежить від функціональних можливостей основних фізіологічних систем та ефективності механізмів їх регуляції. Мета дослідження – вивчення особливостей змін функціонального стану серцево-судинної системи організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Об’єкт дослідження – функціональний стан серцево-судинної системи організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Суб’єкт дослідження – борці 16–18 років. Предмет дослідження – серцево-судинна система організму спортсменів 16–18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Для досягнення мети використані такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури за темою дослідження; педагогічні спостереження; метод математичної статистики; тести для визначення стану серцево-судинної системи. На підставі вивчення й аналізу спеціалізованої літератури можна констатувати, що до теперішнього часу немає єдиної думки стосовно проблеми впливу систематичних занять греко-римською боротьбою на функціональний стан серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років. На початку експериментального дослідження в обстежуваних борців відзначалися підвищені показники ЧСС, АТ й індексу Робінсона, які свідчать про певне напруження в системі кровообігу, причиною якого може бути нераціональна форма режиму праці й відпочинку під час відсутності систематичних тренувальних занять. Очевидно, що під впливом занять греко-римською боротьбою в обстежених спортсменів відзначалося поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи. Програма тренувальних занять з боротьби сприяла поступовій адаптації системи кровообігу до фізичних навантажень, що зростали, у зв’язку з цим може бути визнана як досить ефективна. Загалом можна зробити висновок, що систематичні заняття боротьбою сприяли поліпшенню функціонального стану серцево-судинної системи спортсменів 16–18 років.
Посилання
2. Андрійцев В.О. Удосконалення техніко-тактичних дій борців вільного стилю на етапі спеціалізованої базової підготовки : автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту : 24.00.01. Київ, 2016. 20 с.
3. Богданов Н.В. Адаптивні зміни кардіодинаміки в осіб різної статі під впливом систематичної м’язової роботи. Вісник. Серія «Біологічна». 2010. № 53. С. 161–166.
4. Богдановська Н.В. Величини деяких морфо-функціональних показників у хлопців та дівчат у віці 16-ти років. Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в соціально-економічних умовах. Запоріжжя, 2005. С. 160–168.
5. Гозак С.В. Вплив факторів шкільного середовища на динаміку адаптаційних можливостей школярів. Наука і освіта. 2012. № 4. С. 43–45.
6. Іванюра І.О. Вікові особливості адаптації серцево-судинної системи організму тривалих фізичних навантажень. Збірник наукових праць. Луганськ : ЛНАУ, 2003. Том 23. № 37. С. 56–62.
7. Камаєв О.І. Особливості впливу статичних і динамічних навантажень на діяльність серцево-судинної системи. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 5. С. 41–43.
8. Коробейніков Г.В., Данько Т.Г., Коханевич А.І. Функціональний стан кваліфікованих борців на етапі спеціалізованої базової підготовки. Єдиноборства. 2022. № 2. С. 17–25.
9. Райздайбедін В.М. Адаптація функціональних систем організму учнів старшого шкільного віку до тривалих фізичних навантажень. Наука, здоров’я, реабілітація : матеріали ІІ Міжнародної науково-методичної конференції. Луганськ : Знання, 2004. С. 236–239.
10. Шевчук Т.Я. Стан центральної гемодинаміки під впливом різних занять спортивної спеціалізації. Науковий вісник Волинського національного університету. 2012. № 9. С. 99–104.