АНАЛІЗ ЗМІН КУТІВ БІОЛАНОК ЛІКТЬОВИХ СУГЛОБІВ ПРИ ВИКОНАННІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИМИ ПАУЕРЛІФТЕРАМИ ЗМАГАЛЬНОЇ ВПРАВИ ЖИМУ ШТАНГИ ЛЕЖАЧИ
Анотація
Мета статті – проаналізувати зміни кутів біоланок ліктьових суглобів з обтяженням 30 %, 60 % та 90 % від максимальної піднятої ваги штанги при виконанні висококваліфікованими пауерліфтерами змагальної вправи жиму штанги лежачи. Дослідження проводилося в місті Харків у ДЮСШ № 9, де брали участь 12 висококваліфікованих спортсменів (9 МСУ та 3 МСУМК) вагової категорії до 105 та 120 кілограмів. Для аналізу техніки жиму штанги лежачи на горизонтальній лаві проведено відеозйомку виконання цієї вправи висококваліфікованих спортсменів з різним навантаженням від максимуму. Відеозйомка проводилася відеокамерою, розташованою перпендикулярно напрямку грифа штанги. Кожен спортсмен виконував вправу жиму штанги лежачи протягом 10 спроб. Проведене дослідження дало змогу здійснити детальний біомеханічний аналіз змін кутів біоланок ліктьових суглобів при виконанні змагальної вправи жиму штанги лежачи висококваліфікованими пауерліфтерами за умов використання навантажень 30 %, 60 % та 90 % від максимальної ваги. На основі отриманих результатів установлено, що технічна структура руху в більшості фаз вправи демонструє відносну стабільність, однак у низці фаз зафіксовано статистично достовірні відмінності, що свідчить про адаптацію техніки виконання до рівня обтяження. Зокрема, достовірні зміни виявлено у фазі прийняття вихідного положення (t1,3 = 2,39; p < 0,05), стартового положення (t1,3 = 3,02; p < 0,05), фази опускання штанги на груди (t1,3 = 2,44; p < 0,05) та старту з грудей (t1,3 = 2,27; p < 0,05), що вказує на те, що збільшення обтяження зумовлює незначні, але суттєві зміни в техніко-біомеханічних параметрах виконання. Водночас у завершальній фазі фіксації відмінностей не зафіксовано (p > 0,05), що може свідчити про сформованість стабільного рухового стереотипу в умовах високої спеціалізованості. Загалом, результати підтверджують, що навіть серед висококваліфікованих спортсменів технічні характеристики руху є чутливими до змін у навантаженні. Це підкреслює доцільність урахування обтяження як ключового чинника при плануванні індивідуалізованих тренувальних програм. Отримані дані також свідчать про необхідність упровадження фазового біомеханічного аналізу в практику контролю та корекції техніки виконання змагальних вправ пауерліфтингу.
Посилання
2. Джим М. О., Півень О. Б., Джим В. Ю. зміни антропометричних показників у кваліфікованих спортсменок – фітнес моделей під впливом методики функціонального тренування протягом річного макроциклу. Фізичне виховання та спорт. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023 (4), 81–89. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-10
3. Канунов Р. А., Півень О. Б., Джим В. Ю. Аналіз технічних помилок при виконанні ривка класичного юними важкоатлетами на етапі попередньо-базової підготовки. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) 4 (163). 2023. С. 98–104. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).19
4. Канунов Р. А., Джим В. Ю., Півень О. Б. Кореляційний взаємозв’язок між основними елементами техніки поштовху класичного та морфологічними показниками і показниками фізичної підготовки, що забезпечують їх виконання юними важкоатлетами 12 років. Фізичне виховання та спорт. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023 (4), 100–109. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-12
5. Олешко В. Г. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці: підруч. для студ. закл. вищої освіти з фіз. виховання і спорту. Київ : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Олімпійська література, 2018. 332 с.
6. Півень О.Б., Дорофеєва Т.І.. Залежність спортивного результату від фізичного розвитку, морфо-функціональної та спеціальної силової підготовленості важкоатлетів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. № 4 (60). С. 86–90.
7. Півень О. Б. Особливості навчально-тренувального процесу важкоатлетів 15-16 років в змагальному періоді річного макроциклу з використанням різних методів швидкісно-силової підготовки. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Серія 9. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) (91). 2017. С. 86–90.
8. Платонов В. Н.. Сучасна система спортивного тренування: Київ. : Перша друкарня. 2020. С. 752 с.
9. Харланова М. О., Джим В. Ю., Канунова Л. В. Вплив занять функціонального тренування на прояв спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок фітнес моделей протягом підготовчого періоду. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) 4 (163). 2023. С. 98–104. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).34
10. Antoniuk O, Pavlyuk Y, Pavlyuk O, Chopyk T. Types of weights trajectory in sntach used by female weightlifters of varius build. Journal of Physical 2022. Journal of Physical Education and Sport 22 (6), 1396–1402. DOI:10.7752/jpes.2022.06175
11. Podrihalo, O. O., Podrigalo, L. V., Bezkorovainyi, D. O., Halashko, O. I., Nikulin, I. N., Kadutskaya, L. A., et al. (2020). The analysis of handgrip strength and somatotype features in arm wrestling athletes with different skill levels. Physical education of students, 24 (2), 2020. 120–126. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0208.
12. Tykhorsky O., Dzhym V., Galashko M., Dzhym E.. Analysis of the morphological changes in beginning bodybuilders due to resistance training. Journal of Physical Education and Sport (JPES), 18 Supplement issue 1, Art 52, 2018. pp. 382–386. DOI:10.7752/jpes.2018.s152
13. Vidal Pérez D., Miguel Martínez-Sanz J.M., Ferriz-Valero A., Gómez-Vicente V., Ausó E. Relationship of limb lengths and body composition to lifting in weightlifting. Int. J. Environ. Res. Public Health 2021, 18 (2), 756; https://DOI:10.3390/ijerph18020756.
ISSN (Print) 
