ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ

Анотація

У статті досліджено політику країн ЄС у сфері диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів. Описано головні документи, що регулюють діяльність органів влади в контексті енергетичної незалежності. У зовнішній політиці будь-якої країни світу головною стратегічною метою має бути максимальне прагнення до максимальної незалежності від імпорту первинних ресурсів. Енергонезалежність чи енергозалежність визначає ступінь автономності у прийнятті рішень та можливысть до розвитку внутрішньої економіки. Надійне, доступне та екологічно безпечне енергопостачання є ключовою передумовою розвитку національної економіки в сучасних геополітичних умовах. Ефективна політика у сфері диверсифікації газопостачання є основним фактором енергетичної безпеки країн-імпортерів. Проаналізовано заходи стратегічного планування країн ЄС. Сьогодні найбільшим імпортером енергоресурсів у світі залишається Європейський Союз. Самозабезпеченість країн ЄС енергоресурсами власного видобутку у 2010 р. становила 35,51%, а в 2017 лише 30%. Значний дефіцит енергоносіїв у країнах Європейського союзу викликає необхідність диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоресурсів. Наразі країни ЄС використовують багато способів та механізмыв для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. Відбувається модернізація обладнання для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Країни ЄС вживають стимулюючих заходів задля переходу на відновлювальні джерела енергії. Досліджено як досвід країн ЄС можна використати в Україны, тому доцільним є дослідження механізмів диверсифікації джерел енергоресурсів, які успішно використовуються європейцями. Оскільки комплексний характер і масштабність завдання забезпечення енергетичної безпеки, а також обмеженість доступних ресурсів зумовлюють необхідність чіткого планування й координування діяльності органів державної влади в цій сфері, наведено практичні рекомендації із підвищення дієвості використовуваних ними механізмів та інструментів державної політики.