ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕНТНОГО РИЗИКУ БАНКУ

Анотація

У статті розглянуто оцінювання процентного ризику в комерційних банках України і, зокрема, застосування такого актуального інструменту, як стрес-тестування. Зазначено, що питання процентної політики зараз є одним із найважливіших, оскільки після певної стабілізації банківської системи, комерційні банки повинні широко застосовувати всі свої навички, знання та інтуїцію, щоб розробити найоптимальнішу процентну політику. Наголошено, що досягнута певна стабільність валютного курсу, темпів інфляції та облікової ставки НБУ дає можливість менеджерам банків застосовувати напрацьовані роками в зарубіжних країнах основні підходи до формування процентної політики, що насамперед орієнтується на: співвідношення попиту та пропозиції на ринку кредитних ресурсів; враховує певною мірою ризик зміни процентних ставок; співвідношення залучених та наданих ресурсів за строками та відсотковими ставками. Зазначено, що для загальної оцінки обсягів і тенденцій процентного ризику на короткострокових часових інтервалах доцільно застосовувати методи аналізу гепа та дюрацій банку. При цьому модель управління гепом доцільно використовувати для дослідження різних сценаріїв змін процентних ставок відносно статичних моделей розриву балансу банку, а модель управління дюрації – для обліку ефекту зміни економічної вартості банку. Із метою детальнішого якісного та кількісного дослідження процентного ризику на довготривалу перспективу доцільно використовувати метод стрес-тестування. Таким чином банки можуть прагнути отримати не стільки спекулятивний короткостроковий прибуток, скільки  сформувати вагому базу (точку відштовхування) для подальшої діяльності, що забезпечить успіх та процвітання банківської установи в довгостроковому періоді. Запропоновано оцінку рівня процентного ризику, який дає змогу  банку заздалегідь визначити розмір збитків у разі виникнення надзвичайних подій, а також свої потенційні можливості покривати ці збитки, оцінити стан власного капіталу та визначити адекватність власних методик щодо управління процентним ризиком. Різні методи оцінювання процентного ризику можуть давати різні результати, і керівництво банку має визначити комплекс методів, результати яких враховуватимуть при прийнятті рішень. Установлено, що побудова ефективної процентної політики будь-якого банку неможлива без взаємопов’язання оптимізації елементів банківського ризик-менеджменту.