ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА

Анотація

У статті наведено результати порівняльного аналізу міжнародного досвіду та національної практики обліку основних засобів на підприємстві. При цьому особливої уваги вимагає дослідження та удосконалення обліку основних засобів, адже вони займають питому вагу необоротних матеріальних активів підприємства. Доведено, що сучасні умови гармонізації національної моделі обліку з моделлю за міжнародними стандартами визначають нові аспекти розвитку та забезпечення удосконалення організаційно-методичного характеру ведення основних засобів. У статті проаналізовано міжнародний досвід, спосіб та ефективність застосування в господарській діяльності підприємства ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами, а також порівняння застосування на практиці з національними стандартами в умовах активного адаптаційного технічного прогресу. Особливу увагу приділено аналізу теоретичних аспектів визнання основних засобів, обліку первісної оцінки активів, переоцінці об’єктів основних засобів, способу нарахування амортизації в Україні та в розвинених країнах. Зокрема, проаналізовано відмінності між національними та міжнародними стандартами в частині підходів до використання облікових оцінок при надходженні основних засобів та при їх експлуатації. Обґрунтовано, що в процесі євроінтеграції України набуває актуальності створення якісної системи бухгалтерського обліку для забезпечення інвестиційно-інноваційних процесів. Особливу увагу при цьому необхідно приділяти питанням оптимального вибору амортизаційної політики, відмови від фіскального підходу у нарахуванні амортизації на користь економічного. Наведено науково обґрунтовані пропозиції стосовно удосконалення процедури переоцінки основних засобів з метою інформаційного забезпечення управлінських рішень щодо вибору методу амортизації, який буде задовольняти особливості специфіки конкретного підприємства.