АНТИКРИЗОВЕ КОРПРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НОВОЇ ПАРАДИГМИ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Анотація

Відмічається, що функціонування корпорацій в сучасних умовах здійснюється під впливом комплексу глибинних протиріч, властивих нині діючій ентропійній індустріально-ринковій моделі економіки, нестійкість і дезорганізованність якої останнім часом різко зросла. В умовах переходу до інформаційного суспільства з економікою знань зростає роль творчої особистості, значущість наукового управління і передбачення на основі використання нових методологічних підходів та інструментарію економічної науки інноваційно-синергійного типу. З урахуванням усього сказаного логічно використовувати такі поняття, як «детермінований хаос», «ентропійна економіка», «синергетика». Відзначено, що в хаотичних системах з часом спостерігаються так звані притягаючі множини - атрактори, до яких прагне система, роблячи свій розвиток передбачуваним. Таким чином, деякі хаотичні системи можуть через певний час перейти в упорядкований стан. Це відкриває великі перспективи перед антикризовим корпоративним управлінням: через визначення атракторів, вплив флуктуацій, біфуркації і перехід до нової самоорганізації. Процес біфуркації є об'єктивізацією вибору і переходом від невизначеності до конкретної системі рівноваги граничного стану, хаосу. Тому необхідно враховувати не тільки тип аттрактора і особливості його поведінки, а й силу, вплив тяжіння атрактора (атракції) в просторово-часових координатах розвитку. Відповідно до теорії самоорганізації, порядок в системах з взаємними зв'язками між елементами виникає навколо атракторів, які формують навколо себе інформаційне поле, забезпечує створення і підтримання стійкості всередині системи. В процесі синергетичного управління проблема формування необхідних атракторів для встановлення балансу порядку і хаосу в системі є однією з найактуальніших. Синергетична парадигма передбачає, що управління має грунтуватися на створенні стратегії як структури-атрактора розвитку і формування соціально-економічної системи, яка без зовнішнього впливу виводить її на задані осмислені стратегічні напрямки інноваційного розвитку.