ПАРАДИГМА ОСОБИСТІСНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ: МЕНТАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ ПЕДАГОГА

  • Т. Я. Довга Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0002-4219-0194
Ключові слова: парадигма особистісної ментальності, педагог нової формації, професійна ментальність, професійний менталітет, ментальний імідж, ментальний портрет, ментальне благополуччя

Анотація

Студію присвячено дослідженню проблеми ментальності в ракурсі модернізації вітчизняної освіти. Об’єктом спеціальної уваги стала парадигма особистісної ментальності. У полі дослідницького пошуку знаходяться постать педагога нової формації та окремі аспекти його професійного образу.У межах наукової розвідки розкривається сутність ментальності як ключової характеристики внутрішнього (духовного) світу людини, особливостей її світосприйняття. Підкреслюється роль ментальності як чинника активізації духовно-інтелектуальної діяльності, мотиватора духовно-моральної поведінки, предиктора духовно-творчої активності.Відзначається, що через менталітет відтворюються ментальні особливості людини, проявляються її індивідуальність та унікальність. Проаналізовано поняття «професійна ментальність» та «професійний менталітет». Указано на взаємозв’язок та взаємозалежність даних феноменів. Відзначено, що на засадах професійної ментальності формується постать сучасного фахівця, якому притаманні особливий фаховий стиль та специфічний професійний імідж. Уведено поняття «імідж-образ» та «імідж-портрет». Представлено авторське тлумачення поняття «ментальний імідж», співвіднесено його з поняттям «ментальний портрет». Охарактеризовано ті ментальні риси особистості, які становлять основу позитивного ментального образу педагога, здатного любити життя й успішно протистояти життєвим труднощам: життєздатність, життєстійкість, життєрадісність. До ознак ментального благополуччя педагога віднесено гумор та оптимізм. Життєздатність людини проявляється у прагненні до самовизначення, самостійного вибору свого життєвого шляху, організації власної життєдіяльності. Життєстійкість розглядається як особистісний потенціал ефективного саморозвитку в стресових ситуаціях та екстремальних життєвих умовах. Життєрадісність характеризує оптимістичне ставлення до життя і життєвих обставин, наполегливість у подоланні труднощів. Оптимізм і гумор забезпечують позитивне світосприйняття, налаштовують на конструктивну взаємодію з навколишнім світом.

Посилання

1. Асталош Г.Л., Микуланинець Л.М. Творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Modern Ukrainian musicology: from musical artifacts to humanistic universals : сollective monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2021. Р. 111–125.
2. Власевич Т. Ментальність як вихідний вимір народного світобачення. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політологічні студії». 2011. Вип. 1. С. 56–65.
3. Власенко І.А., Фурман В.В., Рева О.М., Канюка І.О. Психологічне здоров’я студентської молоді. Вінниця : ТВОРИ, 2022. 224 с.
4. Горецька О.В. Психологічні особливості прояву оптимізму в людей похилого віку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2020. Вип. 4. С. 33–40.
5. Довга Т.Я. Імідж-портрет учителя початкової школи: візуалізація професійних вимог та соціальних очікувань. Рідна школа. 2017. № 3–4. С. 20–26.
6. Довга Т.Я. Особистісно-професійний імідж майбутнього вчителя початкової школи: теоретико-технологічний аспект : монографія. Дніпро : Середняк Т.К., 2020. 484 с.
7. Княжева І.А. Менталітет і ментальність як чинники професійного становлення майбутніх педагогів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. Вип. 83. С. 42–46.
8. Колотило М.О. Ментальність і менталітет: онтологічний статус та антропологічні виміри. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. Вип. 15. С. 66–69.
9. Корицька А. Професійний менталітет педагога: сутність та особливості. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 49. Т. 1. С. 128–132.
10. Кулешова О.В. Роль і місце почуття гумору викладача в навчальному процесі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 30. С. 385–391.
11. Михайлова Р.Д., Федорова Є.В. Про зміст і співвідношення понять «образ» та «імідж». Вісник КНУ- КіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2016. Вип. 35. С. 206–217.
12. Перелигіна Л.А., Балабанова К.В. Професійна життєздатність як психологічний предиктор становлення й розвитку фахівця. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 5. Т. 2. С. 204–209.
13. Петінова О.Б. Ментальність як соціокультурний феномен у контексті соціально-філософського аналізу. Культура народів Причорномор’я. 2004. № 48. Т. 1. С. 138–143.
14. Реброва О.Є. Методологічні основи педагогічної ментальності: культурологічний та професійний аспекти : монографія. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. 283 с.
15. Стражний О.С. Український менталітет: ілюзії, міфи, реальність. Київ : Книга, 2008. 366 с.
16. Фурман А.В. Психокультура української ментальності. 3-є наукове видання. Тернопіль : НДІ МЕВО, 2014. 168 с.
Опубліковано
2025-07-01
Як цитувати
Довга, Т. Я. (2025). ПАРАДИГМА ОСОБИСТІСНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ: МЕНТАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ ПЕДАГОГА. Педагогічні науки: теорія та практика, (2), 9-15. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2025-2-01
Розділ
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ