СЕМАНТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОПОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА ПРИКЛАДАХ ОЦІННИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ)

  • С. В. Рижкова

Анотація

У статті були проаналізовані підходи до визначення терміна «топонім», а також підкреслено значення топоніміки для суміжних наук. Окремо розглянуто питання класифікації топонімів. Зазначено, що створення універсальної класифікації багатопланового топонімічного матеріалу є малоймовірним або неможливим. Окремо зауважено, що топоніми мають своєрідну, специфічну семантику, в якій присутні діалектична єдність інваріантного значення і актуалізація дискурсивних значень. Функціонуючи як одиниці мовної системи, топоніми ідентифікують та індивідуалізують об’єкт, реалізовуючи інваріантне значення. Географічні назви слугують як одиниці природної мови із семантикою культурного коду і виконують функції вербалізованих знаків культури, актуалізуючи у свідомості реципієнта асоціативні зв’язки культурно-історичного характеру. Відомо, що успішна міжкультурна і міжмовна комунікації припускають гармонійне засвоєння мовних закономірностей і необхідних фонових знань іншомовної культури, знання національно-культурних особливостей народу-носія мови. Топоніми відіграють значну роль у формуванні когнітивної бази мовної особистості в процесі її становлення. Позначено, що новизна статті полягає в дослідженні оцінних висловлювань із топонімом, які розглядається у функційно-семантичному плані. Диференційовано дві групи висловлювань: із безпосередньою й опосередкованою участю топоніма в оціночній ситуації. В англійській мові у висловлюваннях із топонімами представлені практично всі основні види абсолютної і порівняльної оцінки. Наведено приклади вживання топонімів у художній літературі, у межах оцінних висловів. Стилістично марковані топоніми використовуються авторами для характеристики персонажів як прямо, так і опосередковано. Вони слугують свого роду епітетами або відображають ставлення автора до певного об’єкта, його історії (життя персонажа), можуть допомагати у створенні реалістичної атмосфери описуваних подій, надають їм певну колоритність. Окремо наголошено на перспективах питання вивчення топонімів в англійській мові, що полягають у вивченні їхніх морфологічних аспектів.

Посилання

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990. 235 с.
2. Гуторов В.А. Лингвофілософська природа научного та філософського дискурсів. Філологічні аспекти дослідження дискурсу. Вісник Харківського університету. Сер. Філологія. 2001. Вип10. С. 69.
3. Иванова Е.А. Коммуникативный статус текста в дискурсе – художественном, виртуальном, сакральном. Філологічні аспекти дослідження дискурса. Вісник Харківського університету. Сер. Філологія. 2001. Вип. 33. С. 167.
4. Ильин И.П. Дискурс и дискурсивные практики. Постмодернизм. Словарь терминов. Москва, 2001. 230 с.
5. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. Москва : Рус. яз., 1998. 340 с.
6. Леонович О.А. Топонимы США. Москва : Высшая школа, 2004. 247 с.
7. Fittzgerald F.S. The Great Gatsby. Kiev: Dnipro Publishers, 1973. 182 p.
8. Hughes L. Poor Little Black Fellow. Modern American Short Stories. Essex. Longman Group, Ltd., 1983. 245 p.
9. Maurier du D. Rebecca. M. Foreign Languages Publishing House, 1956. 447 p.
10. Updike J. Friends from Philadelphia; Sunday Teasing. L. Penguin, 1995. 85 p.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Рижкова, С. В. (2020). СЕМАНТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОПОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА ПРИКЛАДАХ ОЦІННИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ). Мова. Література. Фольклор, 2(1), 7-12. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2-1