ПРАГМАФУНКЦІЙНА СПЕЦИФІКА ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІДЕОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ РЕДАКЦІЙНОЇ СТАТТІ (НА МАТЕРІАЛІ THE NEW YORK TIMES)

  • С. В. Тхоровська
Ключові слова: дискурс- аналіз, тематична група, імпліцитнооцінна лексика, експліцитнооцінна лексика, оцінка, сема

Анотація

Стаття присвячена аналізу актуалізації позитивних та негативних сем у лексичних одиницях, які у сукупності утворюють кілька лексико- тематичних груп слів. Розглянуто природу лексем, їхню функцію у здійсненні впливу на адресата та простежено роль у реалізації комунікативних стратегій ідеологічного дискурсу. Ідеологічна оцінка має здатність виявлятись у використанні будь-якої одиниці мовлення. Під час вибору номінації розкривається прагматична інтенція адресанта – колективного мовця, яка полягає у тому, щоб передати ставлення до події, явища чи особи та переконати адресата у правильності саме такого погляду. Індикаторами оцінки можуть виступати як лексеми, які експліцитно виражають позицію адресанта та містять меліоративну або пейоративну сему, так і імпліцитнооцінні слова, чиї позитивні або негативні конотації актуалізуються у контексті. Оцінність маніфестується, зокрема, через використання інформаційно недостатніх абстрактних іменників, які відкривають занадто великий простір для інтерпретації, шляхом використання дієслів, що імпліцитно додають висловленню оцінного характеру (дієслова пропозиційного відношення, перформативні та парентетичні дієслова), завдяки явищу опредмечування, коли абстрактні поняття наділяються якостями фізичних об’єктів. Усі лексеми тісно взаємодіють між собою та з одиницями інших рівнів, функціонуючи як єдиний механізм у реалізації комунікативних цілей адресанта. Лексичні одиниці, виокремлені за критеріями частотності та наявності у структурі лексеми експліцитних чи імпліцитних позитивних або негативних сем, які викликають певний емоційний резонанс у адресата, утворюють чотири лексико-семантичні тематичні групи, які можна умовно позначити як тероризм, демократичні стандарти, диктатура, бідність / злидні. У лексичному наповненні груп превалюють номінативні одиниці з меліоративною конотацією для характеристики «своєї» групи та пейоративно-марковані одиниці в оцінці дій «чужої» групи, що корелює з реалізацією ключових стратегій ідеологічного дискурсу – позитивної презентації «своєї» та негативного зображення «чужої» груп.

Посилання

1. Тхоровська С.В. Дискурс-аналіз як метод дослідження дискурсу. Науковий зб. Кам’янець-Подільського у-ту ім. Івана Огієнка: Філологічні науки. Вип. 29. Т. 3. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2012. С. 254–257.
2. Бондарко А.В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики Текст. Структура и семантика. Т. 1. Москва, 2001. С. 4–13.
3. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк : ДонНУ, 2006. 338 с.
4. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge : Cambridge University Press, 1995. 489 р.
5. Сороченко В.И. Энциклопедия методов пропаганды. Как нас обрабатывают СМИ, политики и реклама. URL: https://royallib.com/read/sorochenko_viktor/entsiklopediya_metodov_propagandi.html#0 (дата звернення 05.05.2020).
6. Корнєєв В.М. Роль маркованої лексики у створенні емоціогенної структури тексту. Наукові записки Інституту журналістики. К., 2002. Т. 07. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=241 (дата звернення 05.05.2020).
7. Кобозева И.М. Интенциональный и когнитивный аспекты смысла высказывания. Москва : МГУ, 2003. 95 с.
8. Стриженко А.А. Роль языка в системе средств пропаганды. Томск, 1980. 210 с.
9. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. Москва : «Гнозис», 2004. 326 с.
10. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Київ : Киев. нац. университет, 1997. 311 с.
11. Карасик В.И. Язык социального статуса. Москва : ИТДГК Гнозис, 2002. 333 с.
12. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. Москва : Прогресс, 1989. 312 с.
13. Морозова Е.И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект. Харьков : Экограф, 2005. 300 с.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Тхоровська, С. В. (2020). ПРАГМАФУНКЦІЙНА СПЕЦИФІКА ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІДЕОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ РЕДАКЦІЙНОЇ СТАТТІ (НА МАТЕРІАЛІ THE NEW YORK TIMES). Мова. Література. Фольклор, 2(1), 59-64. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2-8