МОВНИЙ ВИМІР ВІЙНИ В УКРАЇНІ В АВТОРСЬКИХ СТАТТЯХ ІСПАНСЬКИХ КОЛУМНІСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТИ EL PAÍS I ТИЖНЕВИКА EL PAÍS SEMANAL)

Л. В. Артемова

doi:10.26661/2414-9594-2024-1-1

Л. В. Артемова Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-1657-4952

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2024-1-1

Ключові слова: колонка, медіатекст, комунікативна стратегія, справедлива війна, війна VS мир

Анотація

Статтю присвячено дослідженню комунікативних стратегій, на яких побудовані авторські колонки іспанських журналістів Л. Бассетса, Х. Серкаса, Х. Х. Мільяса, М. Капарроса і Р. Монтеро. Такого характеру медіатексти створюються на основі чітко визначеної громадянської позиції колумніста, оскільки саме вона виступає значимим елементом впливу на думку іспанської аудиторії. З огляду на їх багаторічну траєкторію співпраці з провідним друкованим виданням сучасної Іспанії El País і його щотижневика El País Semanal, відомими широкому колу читачів, є ставлення, виважена соціальна позиція, що, поєднуючись із майстерністю володіння словом, втілюється в багатий мовний матеріал колонок. Було досліджено корпус публікацій, присвячених темі війни в Україні, проаналізовано заголовки, розглянуто механізми продукування смислів, якими послуговуються зазначені автори для висвітлення цих жахливих подій. З’ясовано, що основними комунікативними стратегіями є інформативна (як основоположна), поряд з оцінно- та емоційно- впливовими. При цьому зміст статті спроєктований через призму власної громадянської позиції автора, яка становить оцінно-емоційний складник змісту висловлювання. Протиставлення «війна VS мир» переноситься на універсальні моральні цінності «добро / зло», «життя / смерть», «правда / брехня». Апеляція як до раціонального, так і емоційного сприйняття читачем авторської колонки спирається на ряд риторичних стратегій, які визначають семантичний і стилістичний вибір колумніста і сприяють досягненню комунікативної мети. Зі свого боку, такі авторські стратегії спрямовані на наближення цієї інформації до іспанського суспільства, включення його у трагічні події війни.

Посилання

1. Жадан С. Хай цей буде текст не про війну. Воєнний стан: антологія. Чернівці. 2023. С. 103–117.
2. Коць Т. А. Онтологія війни і миру в мовно-інформаційному просторі сьогодення. URL: https://ks.iul-nasu.org.ua/vypusky-zhurnalu/2019-2/zbirnyk-kultura-slova-90-2019/lingvosofiya-vijny-i-myru-vinformatsijnomu-prostori-sogodennya.html.
3. Марутян Р. Мова війни або мова ворожнечі: смисловий вимір медіадискурсу. Медіапсихологія: метаморфози масової свідомості в умовах інформаційної війни. 2019. URL: https://mediaosvita.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/Marutyan-R.-MOVA-VIJNY-ABO-MOVA-VOROZHNECHISMYSLOVYJ-VYMIR-MEDIA-DYSKURSU.pdf.
4. Мацюк Г. Взаємодія понять мова – війна як об’єкт лінгвістичного аналізу: результати і нові підходи. Актуальні питання гуманітарних наук: Дрогобич : Гельветика, 2021. Вип. 35. Том 7. С. 101–106. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/35_2021/part_7/19.pdf.
5. Парахонський Б., Яворська Г. Антологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
6. Яворська Г. Мова війни як складова конфлікту (шляхи трансформації українського медійного дискурсу). Стратегії трансформації і превенції прикордонних конфліктів в Україні. Львів, 2015. C. 366–398.
7. Estrada Gallego, F. El lenguaje de la guerra y la política en Colombia. Argentina: Red Reflexión Política, 2006. 217 p.
8. Pérez Tapias, J.A. Cuando se hace la guerra y se habla de paz sin quererla ni para Ucrania ni para el mundo. ¿Tragedia de crimen sin castigo? Entender Ucrania... en su contexto geopolítico. Granada : Editorial Universidad de Granada, 2023. P. 139–187.