ФІЗІОЛОГО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В УМОВАХ МОДУЛЬОВАНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Анотація

У статті представлено результати дослідження фізіолого-функціональних механізмів забезпечення спеціальної працездатності веслувальників високої кваліфікації в умовах модульованого тренувального навантаження. Мета дослідження – обґрунтувати та експериментально перевірити зміни функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслувальників високої кваліфікації в умовах модуляції навантаження «критичної» потужності з урахуванням аеробних і анаеробних механізмів енергозабезпечення. Об’єкт дослідження – процес функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів в академічному веслуванні. Предмет дослідження – динаміка показників кардіореспіраторної системи та анаеробного лактатного енергозабезпечення у веслувальників високої кваліфікації під впливом експериментального тренувального навантаження в умовах «критичної» потужності. Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; функціональне тестування; біохімічний метод; математично-статистичні методи. Організація дослідження. У дослідженні брали участь 24 кваліфікованих і висококваліфікованих спортсменів відкритої вагової категорії, які спеціалізуються у веслуванні академічному. Результати дослідження. Дослідження виконано з урахуванням індивідуального рівня максимального споживання кисню (VO₂ max), ефективності використання аеробного резерву (EqO₂) та реакцій кардіореспіраторної системи у стані стійкого фізіологічного навантаження. Окрему увагу приділено кількісному аналізу лактатних реакцій, що відображають потужність і ємність анаеробного гліколітичного енергозабезпечення, яке є критичним компонентом спеціальної працездатності в академічному веслуванні. Отримані результати свідчать про те, що після реалізації експериментальної програми відбулося достовірне зростання рівня концентрації лактату крові як за показниками потужності, так і за ємністю енергозабезпечення, що, своєю чергою, зумовило позитивні зрушення у структурі функціонального забезпечення змагальної діяльності. Зафіксовано зміни у співвідношенні аеробного та анаеробного внеску, що свідчить про підвищення адаптаційної здатності спортсменів до високої інтенсивності змагального навантаження.