Фізичне виховання та спорт

КОНЦЕПЦІЯ ВОДНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ПРЕДИКТОР ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

К. В. Дробот, В. О. Тищенко, І. Г. Глухов — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Концепція «Водної компетентності» є сучасною, многогранною та актуальною науковою ідеєю. Концепція «Водної компетентності» на сучасному етапі розвитку суспільства настільки переплетена з фізіологічними, психологічними та соціальними факторами, що вона набуває великого важливості та актуальності. Водна компетентність, визнана як ключовий елемент безпеки на воді, сприяє не лише формуванню фізичної витривалості та координації рухів, але й впливає на психологічний стан особистості, сприяючи подоланню страху перед водою та розвитку внутрішньої впевненості. Соціальний аспект «Водної компетентності» сприяє інтеграції водних активностей у суспільному житті та відкриває можливості для рекреаційних і спортивних заходів. Таким чином, концепція «Водної компетентності» стає своєрідним переплетенням наукового підходу та практичного застосування, що відкриває широкі перспективи для подальших досліджень і розвитку цієї ідеї. Мета роботи – здійснити аналіз фахової літератури та розробити концепцію «Водної компетентності». Об’єкт дослідження – водна компетентність як комплексний підхід до навчання та розвитку особистості у водному середовищі. Предмет дослідження – процес формування водної компетентності, включаючи розвиток базових плавальних навичок, адаптацію до водного середовища, оволодіння техніками безпеки та надання першої допомоги, а також вивчення психологічних та соціальних аспектів, пов’язаних із водними діяльностями. Методи дослідження. Під час роботи використано методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, синтез, порівняння, бібліосемантичний метод, метод системного підходу та узагальнення даних науково-методичної літератури та контенту мережі Інтернет, що спрямовані на виявлення проблем і суперечностей, пов’язаних із інтерактивним навчанням у плаванні. Результати дослідження. Обговорено важливості цієї концепції «Водної компетентності» в контексті навчання та безпеки на воді, розглянуто як складне поняття, що включає в себе фізичні, психологічні та соціальні аспекти, та має біоповедінковий характер і вивчення якої вимагає комплексного підходу. Результати аналізу наукових джерел і досвіду практичної діяльності дозволили визначити основні аспекти водної компетентності, такі як техніка плавання, безпека на воді, психологічний стан та соціальна інтеграція. Розгляд механізмів адаптації людини до водного середовища, впливу стресу та анксіозності на поведінку в воді, а також соціальних аспектів взаємодії в групах під час водних активностей підтримують важливість комплексного підходу до її розвитку. Водна компетентність важлива для фізичного та психічного здоров’я, а також соціальної інтеграції. Дослідження сприяло розширенню розуміння водної компетентності та створило наукову основу для подальших пошуків у цій області. Висновки. «Водна компетентність» є багатогранним поняттям, яке охоплює не тільки фізичні, але й психологічні та соціальні аспекти взаємодії з водним середовищем. Важливість якого підкріплюється науковими дослідженнями, які вказують на необхідність інтегрованого підходу до навчання водних навичок. Глибокий підхід сприяє не лише збагаченню наукового знання, але і формуванню практичних рекомендацій для розвитку водної компетентності в широкому суспільстві. Індивідуалізований підхід до навчання, акцент на безпеці та адаптація до різних водних середовищ є ключовими для розвитку водної компетентності та підвищення рівня безпеки на воді. Результати цього дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення та розвитку поняття «водна компетентність», а також для розробки освітніх програм та методик навчання водним навичкам.

ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПІДҐРУНТЯ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЗАСОБАМИ ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ

Д. С. Константинов — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена узагальненню наукових підходів до врахування особливостей психофізичного розвитку молодших школярів, на які можна спиратися в процесі фізичного виховання дітей засобами вільної боротьби. Показана особлива роль у процесі формування здорової нації фізичної культури та спорту, які формують у молодого покоління не тільки фізичну активність, але й такі значимі риси, як витривалість, нервово-психічна стійкість, спостережливість, відповідальність за себе та іншу людину тощо. Особлива роль у цьому процесі належить вільній боротьбі, яка формує морально-вольові якості, корисні в подальшому житті. Констатовано, що у більшості наукових досліджень об’єктом дослідження ставали дорослі борці вільного стилю, висококваліфіковані майстри або здобувачі вищої спортивної освіти. Узагальнення результатів наукових досліджень указують на те, що молодший шкільний вік визначається особливою важливістю у формуванні психофізичного здоров’я дітей. Під час цього періоду відбувається активний ріст та розвиток усіх органів та систем організму школяра, а також формування ключових особистісних рис і визначення образу Я та взаємодії з оточуючим соціумом. Це підкреслює актуальність і своєчасність вивчення цієї проблеми. Аналіз ступеня дослідженості цієї проблеми в українській науці дозволяє ідентифікувати та описати основні напрями наукових пошуків, такі як: глибоке вивчення особливостей фізичного та соціального розвитку молодших школярів; визначення оптимальних норм фізичної активності для забезпечення надійності функціонування всіх систем організму; аналіз основних закономірностей морально-етичного та комунікативного розвитку молодших школярів і визначення впливу дорослих-референтів на особистість дитини в молодшому шкільному віці. Перспективи подальших наукових досліджень включають у себе визначення та експериментальне підтвердження системи фізичних характеристик дітей молодшого шкільного віку, які розвиваються за допомогою вільної боротьби; обґрунтування структури та змісту експериментальної програми розвитку фізичних характеристик дітей молодшого шкільного віку з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей; створення компонентів фізичного навантаження, які включають елементи вільної боротьби, з урахуванням рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку; розробку комплексної програми заходів, що включає елементи вільної боротьби та психолого-педагогічного впливу на дітей під час тренувань.

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТОК 17–19 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РАМКАХ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

О. М. Павелько, А. В. Сватьєв — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Проблема пошуку оптимальної форми організації занять з фізичного виховання для студентської молоді в умовах всесвітньої пандемії COVID-19 та військового стану сьогодні є однією з найбільш актуальних у галузі масової фізичної культури. У статті наведено дані щодо оцінки ефективності застосування авторської програми дистанційних занять з фізичного виховання для студенток 17–19 років вищого навчального закладу. Проаналізовано характер змін рівня фізичної роботоздатності, аеробних можливостей, показників загальної фізичної підготовленості та її окремих показників студенток 17–19 років під впливом розробленої програми дистанційних занять з фізичного виховання. Показано, що на початку дослідження у студенток спостерігався середній або нижчий за середній рівень практично усіх показників цього виду підготовленості. Використання в навчальному процесі студенток 17–19 років авторської програми з фізичного виховання сприяло покращенню їх результатів за тестами на координацію (на 12%), гнучкість (на 16%), силу (на 27%), силу м’язів пресу (на 13%). Статистичних змін рівня загальної фізичної роботоздатності, аеробних можливостей та сили м’язів спини до завершення констатувального експерименту в обстежених студенток 17–19 років не спостерігалося. У цілому отримані дані свідчать про достатньо високу ефективність розробленої нами програми занять з фізичного виховання у дистанційному режимі для студенток 17–19 років вищого навчального закладу, але незначні зміни окремих показників фізичної підготовленості обстежених дівчат (зокрема, загальної фізичної роботоздатності, аеробних можливостей та сили м’язів спини та пресу) свідчать про необхідність подальшої корекції розробленої програми дистанційних занять з фізичного виховання для студенток вишу.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗІ СПРЯМОВАНИМ РОЗВИТКОМ ПСИХОФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ

В. Р. Римик, А. В. Синиця, С. В. Антонов — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему підвищення ефективності психофізичної підготовленості курсантів академії внутрішніх справ та подано програму з удосконалення спеціальної фізичної підготовки зі спрямованим розвитком психофізичних якостей майбутніх поліцейських. Мета: охарактеризувати програму спеціальної фізичної підготовки зі спрямованим розвитком психофізичних якостей майбутніх поліцейських. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; визначення функціонального стану; педагогічне тестування; психологічне та психофізичне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. Встановлено оптимальне співвідношення засобів психофізичної підготовки та СФП: на І курсі – 20–25% засобів психофізичної підготовки на ІІ курсі – 30–35%; на ІІІ курсі – 50–55% від загального обсягу засобів СФП та на IV курсі – 60–65%. Ефективність програми з удосконалення спеціальної фізичної підготовки зі спрямованим розвитком психофізичних якостей курсантів закладів МВС, підтверджена в експерименті із вірогідністю отриманих результатів: показники життєвого та силового індексів, реакція ЧСС на фізичне навантаження та індекс Робінсона; позитивні зміни відбулися із фізичної підготовленості; статистично достовірними є показники агресивності, стресостійкості, на координацію та рухову пам’ять за тестом Копилова, розподілу і переключення уваги, розумову працездатність, рухливість нервових процесів, оперативну та довільну пам’ять. Висновки. Розроблено педагогічні умови реалізації програми: впровадження національних традицій фізичного тіловиховання пов’язаних із військовою справою та професійною діяльністю; сприяння формуванню інтересів і мотивів курсантів в оволодінні професією; акцентування уваги курсантів на безпосередньому та опосередкованому впливі занять на професійне формування майбутнього поліцейського; оцінка ефективності процесу спеціальної фізичної підготовленості курсантів академії внутрішніх справ з метою вдосконалення її змісту; сприяти самостійному фізичному тренуванню курсантів у позаурочний час з метою професійного становлення.

УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІННОВАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ

В. О. Тищенко, М. Г. Гончаревський, О. В. Соколова, Ф. Ф. Товстоп’ятко — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Останніми роками спостерігається зростання інтересу до здорового способу життя, включаючи фізичну активність та правильне харчування. Система Табата як форма високоінтенсивного інтервального тренування активно впливає на фізіологічні параметри організму. Дослідження системи Табата може зробити внесок у розуміння та популяризацію ефективних методів фітнесу серед студентської громади. Мета дослідження – вивчення ефективності фітнес-тренування за системою Табата та визначення динаміки фізичного стану та фізичної підготовленості студентів закладу вищої освіти. Об’єктом дослідження є фітнес-тренування за системою Табата. Предметом дослідження є показники фізичного стану та фізичної підготовленості студентів закладу вищої освіти. Суб’єкт дослідження – студенти першого курсу Запорізького національного університету. Для досягнення поставленої мети використовувались такі теоретичні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методика визначення рівня фізичного стану, методика визначення рівня фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. У системі Табата інтенсивна фізична робота чергується з короткими періодами відпочинку, що допомагає покращити роботу серця та легень, збільшити об’єм кисню, що постачається до м’язів. Після кількох тижнів тренувань студенти відчувають збільшену витривалість та здатність до занять аеробними видами спорту. Система Табата відома своєю ефективністю в зниженні зайвої ваги, що й було підтверджено отриманими даними. Інтенсивні тренування сприяли спаленню більшої кількості калорій під час і після тренувань, що призвело до зменшення жирового шару та загальної ваги студентів. Також ця система допомогла в розвитку м’язової сили та витривалості. Використання високоінтенсивних інтервалів сприяло підвищенню кардіоваскулярної витривалості, що корисно для серця та судин, а також для регулювання артеріального тиску, є важливим аспектом для управління рівнем цукру в крові та профілактики інсулінорезистентності, стимулює вироблення адреналіну та катехоламінів, що активує систему стресу та може впливати на обмін речовин. Силові вправи, що впроваджені в програму, засвідчили збільшення кількості віджимань, присідань та інших силових показників студентів. Висновки. З огляду на популярність новаторських методів тренувань, таких як Табата, дослідження допомогло розібратися у тому, наскільки ця система відповідає потребам та можливостям студентської аудиторії. Результати фізичного стану і здоров’я студентів після впровадження програми з застосуванням системи Табата можуть варіюватися залежно від індивідуальних характеристик, тривалості та інтенсивності тренувань. Проте оцінимо загальні показники, які можуть покращитися після 4-х тижнів систематичних тренувань з використанням системи Табата. З огляду на сучасні тенденції до активного та здорового способу життя дослідження ефективності системи Табата може вплинути на підвищення усвідомленості студентів щодо важливості фізичної активності.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

В. О. Тищенко, А. А. Орлов, Л. В. Потапова, А. С. Курочка — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Специфічною основою змісту фізичної культури як особливої та самостійної галузі культури є раціональна рухова активність як чинник, що готує людину до життя через оптимізацію її фізичного стану. Діти з особливими освітніми потребами мають свої особливості, які потребують уваги та підтримки у навчанні. Основною особливістю навчання дітей з особливими освітніми потребами є індивідуальний підхід. Кожна дитина є унікальною, і вчителі повинні розробляти програми та стратегії, які враховують їхні потреби та можливості. Мета дослідження – дослідити особливості організації занять фізичною культурою учнів молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Предмет дослідження – закономірності розвитку фізичних якостей дітей з освітніми потребами. Гіпотеза дослідження – передбачається, що включення до уроку фізичної культури спеціальних рухливих ігор позитивно впливатиме на показники фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Для досягнення поставленої мети використовувались такі теоретичні методи дослідження: антропометричні методи, методи визначення функціональних показників дихання та ЧСС, методи визначення фізичної підготовленості за допомогою тестів, методи математичної статистики. Результати дослідження. Для дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами важливо адаптувати заняття фізичною культурою, що включає модифікацію ігор, вправ і спортивного обладнання, а також забезпечує додаткову підтримку та індивідуальний підхід, сприяє розвитку моторики, координації та загальної фізичної здатності учнів. Участь у заняттях фізичною культурою значно покращує соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, а також сприяє розвитку їхньої самооцінки та емоційного благополуччя. Висновки. Під впливом фізичного навантаження динаміка показників була позитивною та мала характерну тенденцію до покращення результатів дітей експериментальної групи, а різниця результатів за всіма показниками є більш достовірною, що свідчить про ефективність використання рухливих ігор на уроках фізичної культури з дітьми з ООП. Методика інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти завдяки оптимальному підбору вправ, інтенсивності занять, врахуванню індивідуальних особливостей розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю забезпечила найкращу динаміку розвитку фізичного розвитку якостей порівняно з результатами дітей контрольної групи. Отримані дані свідчать про ефективність використання рухливих ігор, а також про підвищення фізичної підготовленості дітей, яка є одним із основних факторів, що сприяють розвитку їх фізичної функції.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК СПОРТСМЕНОК НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СПОРТИВНІЙ АЕРОБІЦІ

В. Г. Тодорова, О. В. Косянчук — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглядається проблема врахування особливостей фізичного розвитку, питання профілактики, відновлення та корекції ОРА спортсменок у спортивній аеробіці є необхідним елементом планування тренувального процесу та підвищення ефективності їх підготовки. Система пілатес спрямована на розвантаження і оздоровлення хребта, корекцію вад постави, навантаження глибоко розташованих м’язових груп, збалансований розвиток фізичних якостей та усунення больових синдромів у різних частинах ОРА, тому вважається однією з ефективних для застосування в спорті. Мета роботи – характеристика показників фізичного розвитку спортсменів, що займаються спортивною аеробікою на етапі спеціалізованої базової підготовки, для розробки програми корекції ОРА після фізичних навантажень з використанням засобів пілатесу. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення, педагогічне спостереження, опитування, аналіз документальних матеріалів, методики отримання емпіричних даних, методи математичної статистики. Результати. Виявлено, що побудова тренувального процесу з урахуванням питань корекції ОРА спортсменок, які займаються спортивною аеробікою, вивчена недостатньо. Система пілатеса широко використовуються спортсменами після тренувального навантаження. У результаті опитування спортсменок, які займаються спортивною аеробікою на етапі спеціалізованої базової підготовки, були виявлені найпоширеніші травми ОРА, локалізацію больових відчуттів і причини їх виникнення. Отримані дані співпадають з результатами аналізу амбулаторних карток диспансерного обліку спортсменок. Показники фізичного розвитку спортсменок свідчать про невисокі показники статичної та динамічної сили і витривалості м’язів, що утворюють м’язовий корсет і формують правильну поставу, а також про окремі показники рухової функціональної асиметрії, що вимагають корекції. Стан постави спортсменок знаходиться на задовільному рівні, 40,9% мають хороший стан постави, 45,4% – задовільний стан, а 13,6% – погану поставу; у 36,4% оглянутих спортсменок було виявлено мінімальний прояв сутулості, у 13,6% спортсменок – наявність сколіотичної постави. Отримана інформація зможе служити підставою для розроблення програми корекції ОРА з використанням засобів пілатесу після фізичного навантаження.

АНАЛІЗ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ВІДХИЛЕННЯМИ У СТАНІ ЗДОРОВ’Я

В. В. Суспо, В. В. Михайлов — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Сучасні умови російсько-української війни вимагають від особового складу Сил оборони України високого рівня бойової готовності, що безпосередньо залежить від їх професійної, морально-психологічної та фізичної підготовленості. Інтенсивне ведення бойових дій призводить до постійного зростання кількості військовослужбовців, які мають поранення, травмування та захворювання. Така ситуація спостерігається як у Збройних силах України, так і в інших складових Сил оборони України. Важливим завданням сьогодення є відновлення і компенсація функціональних можливостей організму військовослужбовців, які мають відхилення у стані здоров’я і не спроможні повноцінно виконувати фізичні вправи, що суттєво обмежує їхню здатність до виконання обов’язків за посадою. Метою дослідження є вивчення наявних систем контролю рівня фізичної підготовленості військовослужбовців з обмеженими функціональними можливостями у Силах оборони України. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів з фізичної підготовки. Визначено, що системи контролю рівня фізичної підготовленості військовослужбовців Сил оборони України мають як спільні, так і розбіжні риси. Слід зазначити, що у всіх родах Сил оборони України, попри постійне зростання осіб з пораненнями, каліцтвом та захворюваннями, не передбачено жодного інструментарію здійснення контролю за розвитком їх фізичного стану та фізичної підготовленості, за винятком Служби судової охорони. Таким чином, відсутність контролю за рівнем розвитку фізичної підготовленості військовослужбовців з відхиленням у стані здоров’я знижує їх мотивацію до систематичних занять фізичними вправами. З огляду на вищезазначене виникає необхідність у науковому обґрунтуванні та розробці системи оцінювання фізичної підготовленості військовослужбовців з відхиленнями у стані здоров’я.

УДОСКОНАЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК

В. М. Андронов, Д. Г. Тищенко, Д. А. Осадчий — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Сучасний спорт постійно розвивається, що вимагає адаптації та модернізації підготовчих програм. Розробка та впровадження нових методик тренувань, які враховують останні наукові досягнення та інновації, є ключовими для забезпечення конкурентоспроможності спортсменів. Гандбол як вид спорту характеризується високою конкурентоспроможністю та потребою у неперервному поліпшенні фізичних здібностей спортсменів. Саме тому вдосконалення фізичної підготовленості гарантує кращу продуктивність та ефективність змагальної діяльності. Удосконалення підготовленості гандболісток є важливим для досягнення стандартів, які вимагаються на міжнародній арені, що дозволяє гравцям ефективно конкурувати на найвищому рівні. Мета дослідження – розробити програму для вдосконалення загальної та спеціальної фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди «Галичанка». Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес жіночої гандбольної команди «Галичанка». Предметом дослідження є динаміка показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди «Галичанка» під впливом розробленої програми. Суб’єкт дослідження – спортсменки гандбольної команди «Галичанка». Результати дослідження. В експериментальній групі спостерігалося значне підвищення середнього рівня фізичної витривалості (від 7,4±0,5 до 8,6±0,3 на шкалі витривалості, t=4,21, p<0.05). У контрольній групі не було виявлено статистично значущих змін у показниках фізичної витривалості (від 7,3±0,6 до 7,4±0,6, t=0,33, p>0.05). Аналіз даних виявив значущу статистичну різницю між кінцевими показниками експериментальної та контрольної груп (p<0.05). Удосконалення показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменок є актуальним з огляду на потребу відповідати зростанню вимог у гандболі. Ефективність програми тренувань безпосередньо впливає на рівень гри, витривалість і загальну фізичну форму дівчат. Особливо це важливо в умовах сучасного спортивного ритму, де висока інтенсивність змагань вимагає від них постійного підвищення своїх фізичних здібностей. Результати дослідження демонструють, що розроблена програма ефективно впливає на покращення фізичної витривалості у професійних гандболісток порівняно з традиційними методами, що підкреслює значимість інноваційних підходів у тренувальному процесі, які можуть бути адаптовані до індивідуальних потреб та цілей жіночої гандбольної команди «Галичанка». Висновки. Результати, отримані в ході цього дослідження, надають достатні підстави для підтвердження гіпотези про ефективність запропонованої програми. Аналітичне порівняння показників до та після застосування програми виявило статистично значуще поліпшення, що вказує на високу ефективність втіленої методології. Таким чином, ретельно спланована та належно виконана програма демонструє свою важливість та практичну значущість у контексті досягнення встановлених дослідницьких цілей.

ЗМІНИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНОК – ФІТНЕС-МОДЕЛЕЙ ПІД ВПЛИВОМ МЕТОДИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ ПРОТЯГОМ РІЧНОГО МАКРОЦИКЛУ

М. О. Джим, О. Б. Півень, В. Ю. Джим — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета статті полягала в аналізі змін антропометричних показників у кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей під впливом методики функціонального тренування протягом річного макроциклу. Дане дослідження проводилося у фітнес-клубах «Феромон», «Пульс жим» та «Металіст» м. Харкова. Також у дослідженні брали участь спортсменки Харківської федерації бодібілдингу та фітнесу. У дослідженні брали участь 20 кваліфікованих спортсменок 20–22 років, що займаються фітнес-моделінгом (бодібілдингом), протягом річного макроциклу, (підготовчий, змагальний та перехідний період). У якості антропометричних показників для визначення окружностей м’язів та маси тіла кваліфікованих спортсменок 20–22 років, що займаються фітнес-моделінгом, нами були вибрані показники, які доцільно використовувати для контролю підготовленості на даних етапах підготовки, а саме: окружність грудної клітини на вдиху та видиху, окружність двоголового м’яза плеча, окружність талії, окружність стегна, окружність сідничного м’яза, окружність гомілки та маса тіла спортсменок. Таким чином, проаналізовано та виявлено антропометричні показники під впливом функціонального тренування спортсменок, які займаються фітнес-моделінгом. Виявлено, що показники окружності грудної клітини на видиху та вдиху у кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей ростової категорії до 164 см протягом річного макроциклу була у І та ІІ періоді t=3,97; p<0,001 та відповідно t=3,52; p<0,001, у І та ІІI періоді t=2,58; p<0,05 та t=2,16; p<0,05 відповідно. За показниками двоголового м’язу плеча лише у І та ІІ періоді ми мали результат t=2,55;<0,05. За показником окружності талії результат був у І та ІІ періоді t=5,35; р<0,001 та у І та ІІI періоді t=3,51; р<0,01. В інші періоди достовірність не була відзначена (р>0,05). За показником окружності стегна у І та ІІ періоді результат становив t=3,89;<0,001, у І та ІІІ періоді, а також ІI та ІІІ періоді результат був t=2,19;<0,05, t=2,81;<0,05. За показником окружності сідничного м’яза у кваліфікованих фітнес-моделей у І та ІІ періоді підготовки результат склав t=4,66; <0,001, у І та ІІI періоді результат був t=3,09;<0,01. У ІI та ІІІ періоді виявлена низька достовірність t=2,14;<0,05. За показником окружності гомілки у І та ІІ періоді підготовки ми мали низький достовірний результат (t=2,26; <0,05). Показник маси тіла кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей у І та ІІ періоді, а також у ІI та ІІІ періоді був t=4,65; <0,001 та 3,07;<0,01. В інші періоди тренування антропометричні показники маси тіла не мали достовірних результатів (р>0,05). Отже, методика функціонального тренування в різні періоди підготовки спортсменок, які займаються фітнес-моделінгом, позитивно впливає на антропометричні показники та масу тіла.

ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕЗЕРВУ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ НА КАНОЕ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ДО ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ

А. Ю. Дяченко, Qian Wang, Д. М. Ніконоров, Женхао Го — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Актуальним завданням дослідження є конкретизація методів дослідження потенційних можливостей юних кваліфікованих спортсменів відповідно до вимог дорослого професійного спорту і особистостей конкретної групи спортсменів. Ідеться про диференціацію спортсменів відповідно до їхніх потенційних можливостей з урахуванням певних структурних резервів функціонального забезпечення спеціальної працездатності. З огляду на це метою дослідження є визначення кількісних і якісних характеристик енергетичного резерву веслувальників на каное на етапі підготовки до вищих досягнень. Енергетичний потенціал веслувальників може бути проаналізований на основі оцінки цілісної структури аеробного й анаеробного енергозабезпечення. Аеробний компонент включає характеристики анаеробного (вентиляторного) порогу, анаеробного (гліколітичного) порогу, максимального рівня вживання кисню в період стійкого стану, зареєстрованого в степ-тесті, максимального вживання кисню, зареєстрованого протягом навантаження критичної потужності. Анаеробний компонент включає характеристики потужності, потенційного анаеробного резерву, «перенесення» лактату, узагальненої анаеробної ємності. В якості модельних критеріїв, які визначають диференціацію рівнів функціональної підготовленості, були взяті кількісні характеристики реакції, зареєстровані в трьох діапазонах, які визначають якісні та кількісні характеристики енергетичного резерву і перспективні можливості подальшого спортивного вдосконалення. Перша група включає одного спортсмена (4,0% від загальної групи), який має унікальний рівень енергетичного забезпечення і оптимальний баланс аеробних та анаеробних реакцій. Друга група включає п’ятнадцять спортсменів (53,0%), які мають нормативний рівень функціональної підготовленості. Третя група складається з дев’яти умовно перспективних веслувальників (32,0%), які мають зменшений енергетичний резерв. Четверта група включає трьох веслувальників (11,0%), які мають недостатній рівень аеробного чи анаеробного енергозабезпечення і відповідно невисокі потенціальні можливості майбутнього спортивного вдосконалення.

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕХНІКИ ПОШТОВХУ КЛАСИЧНОГО ТА МОРФОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ І ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ ЮНИМИ ВАЖКОАТЛЕТАМИ 12 РОКІВ

Р. А. Канунов, В. Ю. Джим, О. Б. Півень — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета статті полягає у встановленні кореляційної залежності між основними елементами техніки поштовху класичного та морфологічними показниками і показниками фізичної підготовки, що забезпечують їх виконання юними важкоатлетами 12 років. Дослідження проводилися у ДЮСШ «ХТЗ» (м. Харків) та ДЮСШ імені Калнишевського (м. Ромни). У ньому брали участь 26 спортсменів етапу початкової підготовки віком 12 років у категорії до 50 кілограмів. Проведений кореляційний аналіз дасть змогу відкоригувати технічну складову окремої фазової структури та розробити комплекси вправ з використанням груп м’язів, які впливають на розвиток рухових якостей і засвоєння елементів техніки юних спортсменів, які займаються важкою атлетикою. Дослідження проводилися після етапу початкової підготовки (10–11 років), у процесі якого була в основному засвоєна структура рухів без застосування великої ваги штанги. Встановлено, що найбільший кореляційний взаємозв’язок був у окремих елементів техніки, зокрема поштовху класичного з антропометричними показниками – окружністю стегна (r=0,752), масою тіла (r=0,706), довжиною тіла (r=0,688), окружністю грудної клітини (вдих) (r=0,586), екскурсією грудної клітини (r=0,587). Серед показників загальної фізичної підготовки ми відзначили біг на 30 м (r=0,832), стрибок у довжину з місця (r=0,825), човниковий біг 3х10 м (r=0,768), кистьову динамометрію (r=0,631). Серед показників функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи й психофізіологічних показників ми відзначили частоту серцевих скорочень (r=0,741), пробу Штанге (r=0,659), життєву ємність легень (r=0,650), теппінг-тест, рухів / хв (r=0,615), час простої реакції на світло (r=0,585), ступінь впрацьованості (r=0,558), час реакції на предмет, що рухається (r=0,545). Проведений кореляційний аналіз взаємозв’язку елементів техніки поштовху класичного та морфологічних показників, фізичних та психофізіологічних якостей дозволив враховувати їх дані під час складання експериментальної програми.

ПОКАЗНИКИ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОВІДНИХ СПОРТСМЕНОК СВІТУ У ТАЇЛАНДСЬКОМУ БОКСІ (IFMA)

Ю. М. Лазурко, М. П. Пітин, А. В. Синиця, Р. В. Римик, Л. Б. Маланюк — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Сучасний рівень спортивних єдиноборств висуває все більші вимоги до підготовки спортсменів та спричиняє природне збільшення обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень, що потребує існування оптимального рівня усіх компонентів підготовленості відповідного до їх віку та кваліфікації, розвитку техніки й тактики у виді спорту. Мета – встановити особливості техніко-тактичних дій провідних спортсменок світу різних груп і вагових категорій у таїландському боксі (IFMA). Використано такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової інформації, аналізування документальних матеріалів, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Вивчено зміст змагальних сутичок провідних спортсменок світу на підставі відеозаписів змагань Всесвітніх ігор 2022 р., змагання з єдиноборств 2023 р., чемпіонатів світу 2021–2023 рр. та чемпіонатів Європи 2022, 2023 рр. Загалом проаналізовано 110 поєдинків серед жінок, які об’єднано за групами вагових категорій (легкі, середні, важкі). Результати. У групі важких вагових категорій середня кількість ударів є нижчою, ніж у групі легких вагових категорій. Це зумовлено тим, що легковаговики мобільніші, спритніші, швидші, у них переважає потреба швидкісної роботи, а важковаговики працюють більше з використанням переваг витривалості та сили удару. Спостерігаємо однакову для усіх вагових категорій тенденцію – більш рівномірний та спокійний початок – перший раунд – та нарощування темпу техніко-тактичних дій у другому раунді. Згідно з отриманими даними більшість поєдинків тривала протягом відведеного регламентом часу (94,5%). У провідних спортсменок із загалу тільки 4,0% усіх ударів припали на удари ліктями, 26% – на удари ногами, по 35,0% – на удари колінами та удари руками. Висновки. Результати провідних спортсменок світу демонструють, що існує потреба змінити підхід до тренувального процесу. Дуже важливим елементом зміни тренувального процесу є орієнтація на передові практики тренувальної та змагальної діяльності провідних спортсменок та країн з таїландського боксу.

АНАЛІЗ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У КВАЛІФІКОВАНИХ БОКСЕРІВ РІЗНИХ ТИПІВ МАНЕР ВЕДЕННЯ ДВОБОЮ

Ю. Є. Мартинюк — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета статті полягала у порівняльному аналізі психофізіологічних показників у кваліфікованих боксерів різних типів манер ведення двобою задля визначення складових систем у тренувальному процесі. Дослідження проводилося у двох ДЮСШ: у місті Харкові ДЮСШ № 9 та у місці Полтава ДЮСШ № 2. У ньому брали участь 25 кваліфікованих спортсменів, які займаються боксом, віком 17–19 років, різних типів манер ведення поєдинку. Спортсменів було розподілено по типах манер ведення поєдинку, а саме: «Ігровик», «Темповик», «Силовик». Для визначення психофізіологічних показників використовувався психометричний метод, що включав у себе: ефективність роботи, психічну стійкість, ступінь спрацьованості, такі показники вираховувалися за допомогою таблиць Шульте. Час простої реакції на світло та час реакції на предмет, що рухається, вимірювався за допомогою електронного мілісекундоміра. Показник рівня самооцінки сили волі визначався за тестом М.М. Обозова. За допомогою теппінг-тесту визначається сила нервової системи. Було проаналізовано та виявлено такі психофізіологічні показники. Достовірність була виявлена в групі «Ігровика» та «Темповика» (t=3,13; p<0,01). Статистично значущі відмінності у показнику ступеня спрацьованості спостерігалися між групами «Силовик» та «Темповик» (t=3,33; p<0,01) та «Ігровик» та «Темповик» (t=2,22; p<0,05). У показнику психічної стійкості достовірність відбулась між групами «Ігровика» та «Силовика» (t=2,24; p<0,05), «Силовика» та «Темповика» (t=4,25; p<0,001) та групами «Ігровик» та «Темповик» (t=6,01; p<0,001). Статистично значимі відмінності були виявлені у показнику часу просторової реакції на світло у групах «Ігровика» та «Силовика» (t=3,00; p<0,01) та «Силовика» та «Темповика» (t=3,98; p<0,001). У показнику часу реакції на предмет, що рухається, результат становив між групами «Ігровика» та «Силовика» (t=2,83; p<0,05) та групами «Силовика» та «Темповика» (t=3,95; p<0,001). У показнику рівня самооцінки сили волі між групами «Ігровика» та «Силовика» (t=2,77; p<0,05). У показнику теппінг-тесту результати між групами «Ігровика» та «Силовика» (t=2,30; p<0,05) та «Силовика» та «Темповика» (t=3,25; p<0,01). У показнику концентрації уваги за Бурдоном результат відбувся у групах «Ігровиків» та «Силовиків» (t=7,20; p<0,001). У разі переключення уваги достовірність відбулася між «Ігровиками» та «Силовиками» (t=2,66; p>0,05) та між «Силовиками» та «Темповиками» (t=4,27; p<0,001). Таким чином, можна стверджувати, що у разі планування тренувального процесу та планування річного макроциклу необхідно враховувати всі психофізіологічні показники у кваліфікованих боксерів різних типів манери ведення поєдинку.

УДОСКОНАЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК

Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

Оптимізація спеціальної фізичної підготовленості гандболісток вимагає інтеграції передових методів тренувань, заснованих на фізіологічних і біомеханічних принципах, що передбачає застосування індивідуалізованих програм, які сприяють підвищенню м’язової сили, витривалості, гнучкості та координації, критично необхідних для високої продуктивності в гандболі. Важливим є також моніторинг і корекція функціонального стану спортсменок, включаючи відновлення та профілактику травм, через комплексну оцінку фізіологічних показників і адаптацію навантажень. Сучасні наукові дослідження в галузі фізіології, біомеханіки та інших наукових галузей дозволяють краще розуміти фізичні процеси та реакції організму на тренування. Адаптація методик з урахуванням останніх досліджень дозволяє оптимізувати підготовку та досягати кращих результатів. Мета дослідження – розробити інноваційну програму для вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес жіночої гандбольної команди. Предмет дослідження є динаміка показників спеціальної фізичної підготовленості жіночої гандбольної команди, під впливом розробленої програми. Результати дослідження. Тренування за традиційною програмою сприяли позитивному розвитку фізичних показників у гандболісток, зі значущим покращенням лише у точності кидків. Втім, застосування калістенічних методів дозволило досягти статистично значущого прогресу по всьому спектру вимірювань. Особливо визначні були такі відмінності: кидки м’яча на точність при t=9,43; р<0,001; передачі м’яча в стіну при t=3,28; р<0,01; обведення на дистанції 30 м при t=2,46; р<0,05; спеціальний гандбольний кидковий тест при t=10,61; р<0,001; комплексна вправа (дистанція 88–90 м) при t=3,15; р<0,01, демонструючи їхню високу ефективність у підготовці спортсменок. Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що програма із застосуванням засобів калістеніки суттєво покращила показники спеціальної фізичної підготовленості гандболісток. Отримані дані засвідчили високу ефективність розробленої методики, де особливо важливо відзначити позитивну динаміку протягом усього дослідження, що вказує на стабільність і тривалість отриманих поліпшень. Враховуючи статистичну достовірність результатів, можна визнати, що застосування інноваційної програми в рамках даного наукового дослідження представляють об’єктивний базис для підтвердження початкової гіпотези щодо ефективності запропонованої програми. Аналіз показників до та після впровадження програми розкрив статистично значущі поліпшення, що вказує на високу результативність приділеної методології. Таким чином, виважено розроблена та відповідально реалізована програма виявляє свою суттєвість та практичну важливість в рамках досягнення визначених дослідницьких цілей. модернізація методик підготовки створюють сприятливий контекст для зростання результативності спортсменів, роблячи їх більш конкурентоспроможними та готовими до подолання викликів у сучасному спорті.

СПОРТИВНА МЕТРОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

О. М. Павлюк, Г. В. Толчєва — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті встановлено, що спортивна метрологія вивчає методи вимірювання та обробку даних, пов’язаних із фізичною активністю та спортом. Сучасні наукові дослідження в ній фокусуються на таких аспектах, як точність та чутливість вимірювань, розробка спеціалізованих приладів, врахування біомеханіки та фізіології, застосування новітніх технологій, обробка великих обсягів даних, стандартизація методів вимірювань, а також вивчення та аналіз параметрів тренувань. Це важлива галузь досліджень, що поєднує аспекти фізіології, біомеханіки, технічних наук та інших галузей з метою оптимізації фізичного тренування та досягнення високих спортивних результатів. Доведено, що забезпечення стандартизації процедур, врахування можливих впливів та контроль за умовами вимірювань є ключовими елементами для отримання надійних результатів у фізичній культурі та спорті з урахуванням низки таких напрямків: об’єкт вимірювання (кожна особистість є унікальною, що може впливати на результати вимірювань. Фізичні особливості, рівень підготовки, здоров’я та інші аспекти можуть зробити свій внесок. Популяційні, генетичні, психологічні фактори також можуть впливати на вимірювання); суб’єкт (особистість та досвід експерта можуть впливати на оцінку вимірювань. Важливо забезпечити консистентність між різними експертами та уникнути суб’єктивного сприйняття. Кваліфікація та ступінь володіння методикою, навички та досвід експериментатора можуть впливати на якість вимірювань. Тренування та стандартизація процедур можуть допомогти зменшити цей вплив. Емоційний чи фізичний стан експериментатора може впливати на його здатність проводити вимірювання точно та об’єктивно); спосіб вимірювання (різні методи вимірювань можуть мати різний рівень точності, тому важливо враховувати це при виборі методу для конкретного дослідження); засіб вимірювання (якість та стан вимірювального обладнання можуть впливати на результати. Регулярне обслуговування обладнання важливе для забезпечення точних вимірювань); умови вимірювання (фактори, такі як температура, вологість, атмосферний тиск, вітер, електричні та магнітні поля, можуть впливати на результати вимірювань).

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ДОПІНГОМ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПОРТІ

М. О. Сергатий, Н. С. Сергата, О. Г. Кий — Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему боротьби з використанням спортсменами різних допінгів та заборонених стероїдів для підвищення спортивних результатів. Зазначено, що найважливіша і дуже болісна проблема українського та світового спорту – вживання недозволених препаратів та боротьба з ним. Це неприємна реальність сучасного спорту. Визначено, що допінг – це запровадження чи застосування спортсменами різних видів фармакологічних препаратів чи методів, які підвищують працездатність організму. У статті надаються перспективи вирішення допінгової проблеми і пропонуються заходи реагування. Проаналізовано нормативно-правові акти міжнародного рівня та національного законодавства, визначено роль ВАДА при розробці антидопінгових інформаційно-освітніх програм для молодого покоління спортсменів. Показано реалізацію різноманітних програм, які орієнтовані на боротьбу з допінгом, необхідність контролю, який потрібно проводити на різних стадіях спортивної підготовки. У статті визначено педагогічні та організаційні питання проблеми боротьби з допінгом у спорті. Розроблено антидопінгові заходи, які рекомендовані до застосування у системі дитячо-юнацької спортивної освіти та у закладах вищої освіти фізкультурно-спортивного профілю. Процес підготовки до змагань сьогодні займає багато часу і містить, як правило, щоденні тренування, однак для відпочинку та відновлення фізичної працездатності вільного часу недостатньо. Тому для покращення спортивних результатів та реабілітації атлетів незамінною частиною спортивної науки повинні стати розробки нових методик. Потрібно провести правильну межу між харчовою добавкою та допінгом. Зазначено, що застосування допінгу завдає непоправної шкоди здоров’ю спортсмена. Використання допінгу у спорті вбиває ідею чесних та «чистих» змагань, що є основою спорту та олімпійського руху. Необхідне активне впровадження у тренувальний та змагальний процеси політики, спрямованої на виховання моральних принципів чесної спортивної конкуренції, усвідомлення кожним спортсменом, спортивним лікарем, тренером смертельної небезпеки, яку несуть допінги.