ІДЕНТИФІКОВАНІСТЬ ЗА СТАНОМ ДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМИ З ГІРОСКОПІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ ПРИ ДІЇ ДИСИПАТИВНИХ СИЛ ТА СИЛ РАДІАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ПЕВНОГО НЕЛІНІЙНОГО ЗМІШАНОГО ВИДУ ЗОВНІШНІХ ЗБУРЕНЬ

Анотація

Якщо в процесі вивчення динамічних систем різної фізичної природи, розв’язання задач керування й регулювання динамічними системами, які використовують для опису свого руху математичні моделі, виявляється про- блема зміни параметрів моделей досліджуваних систем, що своєю чергою може призводити до зміни статистичних та динамічних властивостей сис- тем, одержання некоректних результатів їх функціонування, а отже, загаль- ної (часткової) невідповідності систем їх призначенню або недостатньої ефективності їх роботи, виникає необхідність ідентифікувати (визначити) змінені параметри математичних моделей досліджуваних систем та зробити їх, таким чином, доступними для подальшого контролю та регулювання. У такій постановці важливим є аналіз ідентифікованості досліджуваних систем, за яким встановлюється принципова можливість безпосереднього відновлення параметрів відповідних математичних моделей. У роботі проводиться аналіз параметричної ідентифікованості за станом динамічної системи з гіроскопічною структурою при дії дисипативних сил та сил радіальної корекції з урахуванням певного нелінійного змішаного виду зовнішніх збурень, описуваної за допомогою уточненої математичної моделі у просторі станів, яка подається у вигляді лініаризованих диферен- ціальних рівнянь зі складеною нелінійною правою частиною та залежно від певних фізичних обмежень об’єкта має дві різні форми подання – при існуючій можливості (неможливості) об’єднання збурюючих сил, що діють на систему. За кожною з одержаних моделей проведено аналіз ідентифікова- ності системи, на основі якого встановлено умови повної ідентифікованості, причому на результати аналізу ідентифікованості досліджуваної системи впливають тільки результати дослідження однієї з отриманих матриць іден- тифікованості, складеної для випадку можливості об’єднання збурюючих сил. Використання іншої форми подання моделі виявилось менш популяр- ним через ускладнення матриці керованості, а отже, відповідної матриці ідентифікації, а також збігання результатів, отриманих для другої моделі.