ЗНАЧЕННЯ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ У ПОЛІТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

Ключові слова: семантична структура, функціональність, привабливий характер, стилістично-забарвлений, графічно-видільний, експресивно-оцінний

Анотація

У статті розглянуто питання особливостей функціонування газетних заголовків, проаналізовано різні точки зору щодо визначення заголовку, який є не тільки носієм інформації, але має привабливий, неординарний характер. Це відносно незалежна змістовна структура, якій властива закінченість думки автору або його міркування. Визначено, що заголовок може бути простим з точки зору семантичної структури, але частіше зустрічаються складні заголовки, які включають тему статті та ставлення автору до інформації. Як основний компонент статті він нерозривно поєднаний своєю семантичною структурою з текстом і є продовженням діалогу автора з читачем. Визначені такі функціональні характеристики заголовку: графічно-видільна, номінативно-інформативна, експресивно-оцінна, інтегративна та пошукова. Заголовок повинен приваблювати читача за допомогою немовних і мовних засобів, тому що його мета – спонукати адресата до читання статті. Аналіз французьких газетних заголовків показав, що їх семантична структура може мати номінативний, питальний, декларативний, модальний характер. Питальна форма заголовку містить запитання, на яке автор може дати відповідь у тексті статті, або він не впевнений у інформації, він також може закликати читача до дискусії. З’ясовано, що більшість заголовків відрізняється своєю експресивністю, яка визначається вживанням емоційно забарвленої лексики. Оцінний характер заголовку може бути позитивним або негативним. Інтенсивність оцінки є різною: від прихованих, стриманих та дипломатичних до різких, яскраво виражених. Визначено, що семантична структура заголовків представлена метафоричними виразами, фразеологізмами, штампами, повторами, порівняннями, синонімами, антонімами. Переклад французьких заголовків українською характеризувався лексичними та граматичними трансформаціями, додаваннями та опущеннями, вживанням особових займенників, які зустрічалися частіше безособових, тому що останні стилістично обмежені.

Посилання

1. Кржижановский С. Ноэтика заглавий. Москва, 1931. 35 с.
2. Мала Ю.В. Газетний заголовок як засіб експресивізаціі в політичному дискурсі. Донецьк. ДНУ, Серія Б. Гуманітарні науки. 2015. № 1-2. С. 155–159.
3. Павлюк Л. Заголовок у дискурсі мас-медіа: семантико-змістові риси і функціонально-структурні типи. Теле- та радіожурналістика. 2010. № 9. Ч. 2. Львів. С. 285–292.
4. Різун В. Літературне редагування, Київ, 1996. 75 с.
5. Солганик Г.Я. Общие особенности языка газеты. Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды. Москва, 1988. С. 5–22.
Опубліковано
2022-06-15
Як цитувати
Пустовойт, Н. І. (2022). ЗНАЧЕННЯ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ У ПОЛІТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ. Мова. Література. Фольклор, (2), 68-72. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-2-9
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО