ОЦІНКА В НАДФРАЗОВІЙ ЄДНОСТІ

Ключові слова: надфразова єдність, оцінка, дескриптивний, нарративний, дескриптивно-нарративний, тема, оцінна рема

Анотація

У статті розглядається проблема репрезентації оцінки в надфразових єдностях. Оцінці у всьому її різноманітті притаманні не тільки слова і фрази, а й утворення більш високого рівня. Синтаксичні утворення, що використовуються для вираження оцінного потенціалу, в більшості випадків належать до афективного або емоційного синтаксису. Надфразова єдність є проміжним елементом між лексичними й синтаксичними одиницями. Значення надфразового єдності створюється зближенням усіх наявних у ньому зв’язків (формальних, граматичних, семантичних і синтаксичних). У надфразовій єдності, що використовується для актуалізації оцінного потенціалу, велику роль відіграють мають предикативні елементи. Вони несуть основне семантичне значення, завдяки чому відбувається реалізація стратегій і тактик тексту. У межах надфразової єдності функцію присудка чи семантичного центру завжди виконує все речення, яке здатне «просвічувати» весь склад надфразової єдності як ядро всіх зв’язків, що існують між реченнями. Єдність теми – характерна ознака семантичної сторони тексту та його складника – надфразової єдності, яка зазвичай розвиває одну мікротему, що охоплює ряд подій. У надфразововій єдності можна встановити два види зв’язку подій: одночасність (поєднання синхронних фактів) і наступність (зв’язок фактів, що йдуть один за одним). Зазначеним вище типам зв’язку у надфразовій єдності відповідають три типи семантичних відношень: описові, розповідні й описово-розповідні. Аналіз власне поділу надфразової єдності показує, що мікротеми групуються навколо центрального речення, яке є оцінною ремою.

Посилання

1. Долинин К. А. Стилистика французского языка. Москва : Просвещение, 1987. 303 с.
2. Єльцова С. С. Текст як лінгвістичне поняття і над фразова єдність. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2017. № 31. Том 3. С. 38–40.
3. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк : ДонНУ, 2006. 340 с.
4. Кочан І. М. Міжфразові зв’язки у надфразових єдностях художніх текстів. Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Вип. 42. 2015. С. 36–43.
5. Пентилюк М.І. Текст і дискурс як наукові поняття. Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць Серія «Лінгвістика». Вип. 5. Херсон : ХДУ, 2007. С. 23–27.
6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля. Київ, 2006. 718 с.
7. Струк І. М. Функційно-синтаксичні параметри ремаркових надфразних єдностей в драматичному тексті буковинських письменників. Закарпатські філологічні студії. Вип. 23. Том 2. 2022. С. 59–64.
8. Kolegaeva I. M. Cross-Cultural Transformations of a Text in Linguistically Heterogeneous Communication. Newsletter. 1996. № 4. P. 4.
Опубліковано
2024-07-29
Як цитувати
Приходько, Г. І. (2024). ОЦІНКА В НАДФРАЗОВІЙ ЄДНОСТІ. Мова. Література. Фольклор, (1), 41-46. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2024-1-6
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО