ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

Анотація

На практичних заняттях із навчальних дисциплін «Організація і методика оздоровчої фізичної культури» та «Рекреація та реабілітація у спорті» ми прагнули сформувати у майбутніх бакалаврів фізичної культури та спорту здатність до організації оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Аналіз наукової літератури свідчить про негативну тенденцію до різкого погіршення стану здоров’я різних груп населення. За даними МОЗ України, близько 90% дітей мають відхилення у стані здоров’я, понад 59% – незадовільну фізичну підготовленість, передумовою чого є обмеження рухової активності, не контрольоване, нераціональне харчування, шкідливі звички, стреси, зокрема через пандемію COVID-19. На основі аналізу літературних джерел викладено й узагальнено дані щодо формування у майбутніх бакалаврів фізичної культури та спорту теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для організації оздоровчо- рекреаційної рухової активності різних груп населення України. Проведено ретроспективний аналіз термінів «рекреація» та «фізична рекреація». Конкретизовано поняття «оздоровчо-рекреаційна фізична культура» – це процес і результат відновлення, підтримки та вдосконалення фізичних, психічних і емоційно-духовних можливостей особистості засобами фізичної культури з метою оптимізації її функціонування у природній, побутовій сферах життєдіяльності у вільний або спеціально визначений час. Представлено один із можливих показників формування теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для організації оздоровчо- рекреаційної рухової активності, а саме: здатність студента провести діагностування рівня здоров’я (методика В. Войтенко – для визначення рівня індивідуального здоров’я та біологічного віку; Г. Апанасенко – визначається сумою балів і дозволяє розподілити всіх практично здорових осіб на п’ять рівнів здоров’я, що відповідають певному рівню аеробного енергетичного потенціалу) та фізичного стану (тест Кеннета Купера, Проба Руф’є). Надано рекомендації щодо подальшої організації оздоровчо- рекреаційної рухової активності різних груп населення.