НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В ТЕРИТОРІАЛЬНО ОБ’ЄДНАНИХ ГРОМАДАХ

Анотація

Мета статті – обґрунтування нормативно-правового механізму регулювання суспільних відносин суб’єктів сфери фізичної культури та спорту в територіально об’єднаних громадах. На основі аналізу різноманітних джерел інформації, опираючись на підходи системного аналізу, організаційного аналізу та структурно-функціонального підходу, у статті представлено авторський погляд на формування одного із ключових механізмів функціонування та розвитку спорту, фізичного виховання, оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення в регіональному аспекті. Охарактеризовано зміст основних законодавчих і підзаконних актів. Означено методи державної політики щодо регулювання питань надання якісних фізкультурно-спортивних і оздоровчих послуг у сільській місцевості. Акцентовано увагу на інституціях та інструментах нормативно-правового забезпечення об’єкта дослідження, з урахуванням європейського вектора його розвитку. Виділено проблемні питання та перспективи щодо оптимізації управління фізичною культурою та спортом в умовах децентралізації влади. Висновки. 1. Проведений аналіз нормативно-правового забезпечення розвитку сфери фізичної культури та спорту в територіально об’єднаних громадах дозволив уточнити сутність поняття «регіональна політика». З розвитком ринкових відносин загострюється суперечність у системі «регіон – територіально об’єднана громада – фізкультурно-спортивна організація». 2. Основним чинником ефективного функціонування сфери фізичної культури і спорту в територіально об’єднаних громадах є збалансований нормативно- правовий механізм регулювання відносин суб’єктів сфери. Ефективність діяльності фізкультурно-спортивних організацій у територіально об’єднаних громадах залежить від фінансового стану, матеріально- технічних ресурсів, соціальних результатів діяльності (задоволення потреб населення у фізкультурно-спортивних і оздоровчих послугах), економічних результатів (прямих і опосередкованих), технологій управління (внутрішнього та зовнішнього), результатів технічного прогресу. 3. Серед вузьких місць, які потребують удосконалення нормативно-правового забезпечення, залишаються: 1) дієві програми підвищення рівня фізичної активності; 2) якісні зміни в системі спорту вищих досягнень; 3) розвиток спортивної інфраструктури; 4) діджиталізація сфери фізичної культури та спорту; 5) система фінансування видатків на сферу фізичної культури та спорту в сільській місцевості; 6) оптимізація кадрового забезпечення; 7) моніторинг реалізації політики вдосконалення.