ОЗДОРОВЧІ АСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ У ДІТЕЙ 7–9 РОКІВ

Анотація

У статті з’ясовано, що виконання систематизованих рухових дій та комплексів вправ розвивальної спрямованості, пов’язаних з подоланням опору води, дає можливість покращувати функціональні можливості серцево-судинної, дихальної, вегетативної системи, опорно-рухового апарату тощо. Мета – визначення оздоровчих аспектів занять плаванням у дітей 7–9 років. Методи роботи. У роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, документів й інформаційних ресурсів Інтернету з досліджуваної проблеми. Результати. Систематичні заняття плаванням сприяють розвитку здатності центральної нервової системи формувати нові умовно-рефлекторні зв’язки в ускладнених умовах (відсутність твердої опори, інерції, зниження маси тіла), завдяки яким формуються нові координаційні рухи, виникають нові тимчасові нервові зв’язки, нормалізації когнітивних функцій. У дітей нормалізується функціональний стан центральної нервової системи, усувається зайва збудливість та дратівливість, з’являється впевненість у своїх силах, що є наслідком благотворної дії водного середовища та фізичних вправ на організм дитини. Застосування плавання та фізичних вправ у воді для дітей молодшого шкільного віку сприяє достовірному підвищенню рівня фізичного розвитку організму дитини за антропометричними та функціональними показниками (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, життєвої ємності легень). Висновки. Теоретичний аналіз сучасних науково-методичних джерел засвідчив, що плавання є важливим засобом зміцнення здоров’я дітей та поліпшення їхньої фізичної і функціональної підготовленості, а вік 7–9 років є найбільш сприятливим для початкового навчання плавання та оптимальним для швидкого та якісного освоєння техніки. Наявність негативних емоцій та надмірного напруження негативно позначаються на процесі освоєння початкових навичок плавання.