ПРОЯВИ ВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ У СПОРТСМЕНІВ У ДИНАМІЦІ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПІСЛЯ НАВАНТАЖУВАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ ПОСТІЗОМЕТРИЧНОЇ РЕЛАКСАЦІЇ

В. П. Шевець; Ю. О. Атаман; В. І. Бумейстер; Л. Л. Шерстюк; В. С. Личко; Г. П. Олещенко

doi:10.26661/2663-5925-2023-1-18

В. П. Шевець https://orcid.org/0000-0003-0684-5314
Ю. О. Атаман https://orcid.org/0000-0002-6398-1016
В. І. Бумейстер https://orcid.org/0000-0001-8604-4458
Л. Л. Шерстюк https://orcid.org/0000-0002-2993-2843
В. С. Личко https://orcid.org/0000-0001-5518-5274
Г. П. Олещенко https://orcid.org/0000-0002-9188-490X

DOI: https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-1-18

Ключові слова: постізометрична релаксація, синдром перетренованості, вегетативні симптоми, постнавантажувальне відновлення, спортсмени- легкоатлети, перенавантаження, травматизм

Анотація

Синдром перетренованості визначається як специфічне для спорту зниження продуктивності разом із такими вегетативними порушеннями, як зміна настрою, почервоніння, оніміння, зміна кольору пальців, серцебиття, головні болі, порушення сну, нестача повітря, загальна слабкість, розлади травлення тощо. Недостатня продуктивність зберігається, незважаючи на період відновлення, який триває тижні або місяці. Через це неоднозначне визначення синдром перетренованості є розпливчастим поняттям. Хоча часто вважаються більш екстремальною версією перенавантаження, узгоджені визначення означають, що основною відмінністю між перетренованістю і перенавантаженням є кількість часу, необхідного для відновлення продуктивності. Однак складність полягає в тонкій різниці, яка може існувати між спортсменами з нефункціональним перенавантаженням і тими, хто відчуває перетренованість. Аналіз останніх досліджень і публікацій, які вивчали багато науковців протягом тривалого часу, показав, що інтенсивні навантаження, які спортсмени зазнають під час тренувань, мають супроводжуватися належним педагогічним спостереженням, підбором комплексу заходів, які забезпечують належне відновлення фізіологічних процесів в організмі, зокрема балансу регуляторних систем, забезпечення тканин киснем та поживними речовинами, зняття негативного впливу цитопатичних механізмів ушкодження клітини. Наслідком цього є підтримка структурно-функціональної цілісності тканин організму, особливо тих, які перебувають під час тренувань під постійною напругою: органів опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Наукове дослідження проводилося у центрі спортивної медицини Сумського державного університету з вересня по грудень 2022 року. Для вивчення можливостей корекції відновлення нами було відібрано 40 практично здорових спортсменів-легкоатлетів, з яких жінок – 19 осіб, чоловіків – 21 особа. Середній вік обстежуваних жінок становив 17,5 року, чоловіків – 19,1 року. Дослідження проводилося згідно з принципами біоетики та деонтології. Всі учасники дослідження дали згоду на участь у обстеженні. Зроблено висновки, що найбільш ефективним та можливим методом активного відновлення спортсменів-легкоатлетів буде постізометрична релаксація. Це і стало метою нашого дослідження.

Посилання

1. Brenner J.S. American Academy of Pediatrics Council on Sports Medicine and Fitness. Overuse injuries, overtraining, and burnout in child and adolescent athletes. Pediatrics. 2007 Jun;119(6):1242–1245. DOI: 10.1542/peds.2007-0887.
2. Charest J., Grandner M.A. Sleep and Athletic Performance: Impacts on Physical Performance, Mental Performance, Injury Risk and Recovery, and Mental Health. Sleep Med Clin. 2020 Mar;15(1):41–57. DOI: 10.1016/j.jsmc.2019.11.005.
3. Proschinger S., Freese J. Neuroimmunological and neuroenergetic aspects in exercise-induced fatigue. Exerc Immunol Rev. 2019;25:8–19.
4. Purvis D., Gonsalves S., Deuster P.A. Physiological and psychological fatigue in extreme conditions: overtraining and elite athletes. PM R. 2010 May;2(5):442–450. DOI: 10.1016/j.pmrj.2010.03.025.
5. Vargas N.T., Marino F. A neuroinflammatory model for acute fatigue during exercise. Sports Med. 2014 Nov;44(11):1479–1487. DOI: 10.1007/s40279-014-0232-4.
6. Vincent H.K., Brownstein M., Vincent K.R. Injury Prevention, Safe Training Techniques, Rehabilitation, and Return to Sport in Trail Runners. Arthrosc Sports Med Rehabil. 2022 Jan 28;4(1):e151–e162. DOI: 10.1016/j.asmr.2021.09.032.
7. Walters B.K., Read C.R., Estes A.R. The effects of resistance training, overtraining, and early specialization on youth athlete injury and development. J Sports Med Phys Fitness. 2018 Sep;58(9):1339–1348. DOI: 10.23736/S0022-4707.17.07409-6.
8. Weakley J., Halson S.L., Mujika I. Overtraining Syndrome Symptoms and Diagnosis in Athletes: Where Is the Research? A Systematic Review. Int J Sports Physiol Perform. 2022 May 1;17(5):675–681. DOI: 10.1123/ijspp.2021-0448.