АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК СКЛАДНИКА ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Анотація
Досліджено одну з компетентностей учителів фізичної культури, показники їхнього фізичного здоров’я. У ході теоретичного аналізу проблеми встановлено, що коли говорять про здоров’я, мають на увазі не тільки фізичний, а й психологічний стан людей, від якого також багато в чому залежить їхня працездатність. Педагоги не виняток, саме в цій професії необхідно уважно стежити за своїм здоров’ям, особливо психологічним і фізичним. Але, на жаль, у представників цієї професійної групи часом не вистачає на це часу, вони відкладають свої особисті справи на потім, навантажують себе роботою, потім втомлюються і в результаті перевтоми у них виникають хвороби, які з’являються через постійний стрес, нестачу вільного часу, який можна витратити на себе, своє духовне і фізичне відновлення. Мати хороший стан здоров’я вчителям фізичної культури вкрай важливо. У науковій літературі відсутній комплексний аналіз детермінант професійного здоров’я педагога. Їх розрізненому дослідженню присвячено роботи валеологів, фізіологів, психологів, педагогів. Окремо вивчаються фактори працездатності фахівців; детермінанти психічної, емоційної стійкості; чинники стресостійкості, психологічного благополуччя вчителів тощо. Отримані результати говорять про істотні проблеми соматичного здоров’я та функціонального стану обстежуваних учителів фізичної культури. Стан здоров’я вчителів фізичної культури перебуває на низькому рівні, що відповідає загальній картині стану здоров’я учительства як професійного класу загалом по країні. Високі показники психічного вигорання зафіксовано у 23,79% учителів. У більшості вчителів діагностовано середні показники психічного вигорання за всіма параметрами (40%). Функціональні показники серцево-судинної (ортостатична проба, адаптаційний потенціал, індекс Гарвардського степ-тесту) та дихальної системи (проби Штанге-Генчі) перебували у чоловіків у межах вікових норм. У жінок – нижче норми. Слід відзначити задовільний низький рівень адаптаційних можливостей учителів як чоловічої, так і жіночої статі.
Посилання
2. Ефимова Н. С. Психология безопасной профессиональной деятельности педагога (учителя). Молодой ученый. 2011. № 2. Т. 2. С. 52–56.
3. Алфімов В. Підтримка професійного довголіття вчителів. Післядипломна освіта в Україні. 2010. № 1. С. 21–23.
4. Алфімов В. Професійне довголіття педагогів: проблема підтримки. Рідна школа. 2010. № 4/5. С. 15–17.
5. Майборода Г. Я. Шляхи подолання професійної деформації у соціальних педагогів. Вісник Черкаського університету : збірник наукових статей. Серія «Педагогічні науки». М-во освіти і науки України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького / голов. ред. А. І. Кузьмінський ; редкол. сер.: Н. А. Тарасенкова (відп. ред.), О. А. Біда, В. М. Король та ін. Черкаси, 2009. Вип. 144. С. 97–102.
6. Походенко С. В. Синдром професійного вигорання у педагогічних працівників. Педагогіка і психологія. 2009. № 4. С. 75–87.
7. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти / Максименко С. Д., Карамушка Л. М., Зайчикова Т. В. та ін. Київ : Міленіум, 2004. 264 с.