СИМБІОЗ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ПСИХОПЕДАГОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ

Анотація

Мета статті – на основі теоретичного матеріалу та практичної діяльності розкрити важливість співіснування рухової активності та психопедагогічної реабілітації для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. Для реалізації мети використовувалися теоретичні, соціологічні та математичні методи дослідження. Наукові спостереження показують, що рухова активність відіграє важливу роль у поліпшенні фізичного та психологічного стану дітей, які пережили воєнні події. Фізичні вправи, спрямовані на покращення координації рухів і силові та аеробні тренування, можуть допомогти відновити загальний тонус організму та підвищити настрій. Групові заняття спортивними іграми і спільна фізична активність сприяють формуванню позитивних взаємин та соціальної інтеграції серед дітей. Однак важливо враховувати індивідуальні потреби та обмеження кожної дитини, особливо в разі травм фізичних або психологічних. У проведеному дослідженні визначено психоемоційний стан учителів, учнів та їхніх батьків. Результати свідчать про необхідність додаткових засобів для нормалізації життєдіяльності учасників освітнього процесу. Досліджено також сприйняття завдань шкільної освіти в умовах воєнного стану, що дозволяє визначити пріоритетні напрями реабілітації дітей. Вивчення співіснування рухової активності та психопедагогічної реабілітації допомагає визначити пріоритети успішного відновлення дітей, які постраждали від наслідків війни. При цьому важливо враховувати індивідуальні потреби та бажання кожної дитини, а також створювати умови для самостійного вибору і діяльності. Такий підхід, який поєднує рухову активність і психологічну підтримку, сприяє збереженню та поліпшенню фізичного і психічного здоров’я дітей, які пережили воєнні події. Вивчення рухової активності та психопедагогічної реабілітації підтверджує важливість їх симбіозу для покращення фізичного і психічного стану.