ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ В ОЛІМПІЙСЬКОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ СПОРТІ
Анотація
У цій даній науковій розвідці розглянуто проблему використання інструментів штучного інтелекту для оптимізації та автоматизації управлінських процесів у спортивному менеджменті професійного й олімпійського спорту. Адже, зважаючи на реалії, керівники спортивних клубів, громадських організацій та асоціацій дуже часто поєднують тренерську й управлінську роботу, що завжди позначається на якості виконуваних обов’язків через брак часу та надлишок паперової роботи. Було виявлено, що управлінська робота вимагає постійної освіти та поліпшення навичок управління персоналом, що передбачає не тільки контроль якості виконуваних обов’язків членами асоціації чи клубу, а й відбір і пошук персоналу, його адаптацію, навчання, ініціювання й імплементацію новітніх технологій і методів роботи тощо. Більша частина з перелічених вище завдань може бути передана на опрацювання штучному інтелекту, який за належного та доцільного використання може на 60% звільнити менеджера від паперової та рутинної роботи, яка в разі автоматичного опрацювання буде виконана ще більш точно та ретельно, а менеджер матиме більше часу для виконання тих управлінських завдань, де потрібні саме незамінні людські якості, живий досвід і спілкування. Доведено, що цей підхід є особливо актуальним для менеджменту в спорті, адже, як уже зазначалося, саме спортивний менеджер є тим спеціалістом, що поєднує в собі навички професійної роботи зі спортсменами, тренерами, батьками, представниками державної влади та інвесторами та має той безцінний досвід, від розвитку й поглиблення якого залежить майбутнє українського і світового спорту. Через характеристику способів використання інструментів штучного інтелекту в управлінських процесах професійного й олімпійського спорту нами було розглянуто стратегії оптимізації у сфері спортивного менеджменту з метою аналізу та виявлення способів покращення умов роботи спортивних менеджерів, особливо у сфері професійного й олімпійського спорту, для створення умов для розвитку вітчизняного та міжнародного спорту, оптимізації роботи тренерів і персоналу спортивних об’єднань та громадських організацій.
Посилання
2. Cucui G.G., Cucui I.A. Research on the management of sports organizations. Procedia. Social and Behavioral Sciences 2014. Vol. 140. P. 667–670. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.04.490.
3. Hammerschmidt J., Calabuig F., Kraus S. et al. Tracing the state of sport management research: a bibliometric analysis. Management Review Quarterly. 2023. P. 117–141. DOI: https://doi.org/10.1007/s11301-023-00331-x.
4. Fonti F., Ross J.M., Aversa P. Using Sports Data to Advance Management Research: A Review and a Guide for Future Studies. Journal of Management. 2023. Vol. 49, No 1, P. 325–362. DOI: https://doi.org/10.1177/01492063221117525.
5. Lekavičius T. Management of human resources in a sports organization from the point of view of employees. Humanities studies. 2020. Vol. 5, No 82. P. 147–159.
6. Marcua V., Buhaş S.D. Sports Organizations – Management and Science. Procedia. Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol. 117. P. 678–682. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.02.281.
7. Nicolescu O., Verboncu I. The Fundamentals of Organizational Management. Bucharest: Academic Publishing, 2008. 362 p.
8. Скрипченко I., Білогур В., Непша O. Концепція спортивного менеджменту як чинник ефективної спортивної діяльності. Humanities Studies. 2022. Вип. 12 (89). С. 60–70. DOI: https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-07.
9. Воронкова В., Череп A., Нікітенко В., Андрюкайтене Р. Концептуалізація експертизи цифрової реальності в умовах стохаїчного страхування: нелінійна методологія. Humanities Studies. 2019. Вип. 2 (79). С. 182–195.