ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗРОБЛЕНОЇ ПРОГРАМИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНОК НОМІНАЦІЇ «ФІТНЕС-МОДЕЛЬ» ПРОТЯГОМ ЗАГАЛЬНОПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ
Анотація
Мета статті полягає в оптимізації експериментальної програми тренувального процесу кваліфікованих спортсменок номінації «фітнес-модель» протягом загальнопідготовчого етапу. Дослідження проводилися у фітнес клубах «Феромон», «Пульс жим» та «Металіст» м. Харкова, а також брали участь кваліфіковані бодібілдерки номінації «фітнес-модель» Харківської федерації бодібілдингу та фітнесу. Під час експерименту було залучено 20 спортсменок, які займаються бодібілдінгом у номінації «фітнес-модель». Серед них чотири учасниці мали звання кандидатів у майстри спорту, а 16 – перший спортивний розряд. Вік учасниць становив 20–22 роки, середня маса тіла варіювалася в межах 52,0±2,2 – 57,0±2,4 кг. Для проведення дослідження спортсменок було розподілено на дві групи відповідно до спортивної кваліфікації: контрольну та експериментальну. Представниці контрольної групи тренувалися шість разів на тиждень, тоді як учасниці експериментальної групи виконували тренування п'ять разів на тиждень. Особливістю тренувального процесу спортсменок у загальнопідготовчому етапі є низький відсоток використання невеликих обтяжень. У Базовому (загальної фізичної підготовки) мезоциклі цей показник для експериментальної групи (ЕГ) становить 40–50%, тоді як у контрольній групі (КГ) – 70–80%, що демонструє суттєву різницю. У Базовому (спеціальної фізичної підготовки) мезоциклі в ЕГ обтяження становлять 60–80%, а в КГ – 80–100%. Розроблена методика тренувального процесу сприяла досягненню необхідного рівня спортивної статури без надмірного навантаження на адаптаційно-компенсаторні механізми. Експериментально оптимізована програма тренувального процесу в ЕГ була спрямована на досягнення поставленої мети – зниження жирового прошарку в різних групах м’язів і зменшення кількості підшкірної води. Це було підтверджено статистично достовірними результатами. У підготовчому періоді загальнопідготовчого етапу зміни маси тіла показали, що в контрольній групі (КГ) зменшення становило 4,59 кг, тоді як в ЕГ – 2,66 кг (t=2,69; р<0,05). Окрім того, було виявлено достовірні відмінності у змінах окружності стегна (t=2,31; р<0,05), окружності грудної клітки на вдиху та видиху (t=2,43 та t=2,98 відповідно; р<0,05). Особливо значущі зміни спостерігалися в окружності талії, яка у КГ зменшилася на 3,28 см, тоді як в ЕГ – лише на 1,25 см (t=3,15; р<0,01).
Посилання
2. Платонов В.Н. Сучасна система спортивного тренування: Київ : Перша друкарня, 2020. 752 с.
3. Джим М.О., Півень О.Б., Джим В.Ю. Зміни антропометричних показників у кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей під впливом методики функціонального тренування протягом річного макроциклу. Фізичне виховання та спорт. 2023. № 4. С. 81–89. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-10
4. Джим В.Ю. Особливості харчування бодібілдерів у підготовчому періоді тренувань. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 4(37). С. 15–19.
5. Джим В.Ю. Особливості харчування спортсменів-ектоморфів, які займаються бодібілдингом у перехідному періоді підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2015. № 5(49). С. 34–39.
6. Олешко В.Г. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці : підручник. Київ : Олімпійська література, 2018. 332 с.
7. Харланова М.О., Джим В.Ю., Канунова Л.В. Вплив занять функціонального тренування на прояв спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей протягом підготовчого періоду. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. № 4(163). С. 98–104. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).34.
8. Харланова М.О., Півень О.Б., Джим В.Ю. Покращення фізичних якостей у спортсменок – фітнес-моделей за допомогою методики функціонального тренінгу протягом підготовчого періоду річного циклу підготовки. Фізичне виховання та спорт. 2023. № 1. С. 130–139. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-1-17
9. Тихорський О.А. Використання методичного прийому «Дроп-сет» кваліфікованими бодібілдерами Харківщини у базовому мезоциклі. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах. 2019. Т. 1. С. 101–104.
10. Tykhorskyi O. et al. Anthropometrical changes of highly-skilled female bodybuilders during basic mesocycle of annual preparation. Gazzetta Medica Italiana-Archivio per le Scienze Mediche. Т. 180. №. 9. 2021. С. 429–434.
11. Tykhorsky O., Dzhym E., Ponomarenko R., Petrenko I., Kanunova L. Anthropometrical changes of highlyskilled female bodybuilders during basic mesocycle of annual preparation. Gazzetta Medica Italiana – Archivio per le Scienze Mediche 2021 September, №180 (9), pp. 429–434.
12. Visek A.J., Watson J.C., Hurst J.R., Maxwell J.P., Harris B.S. Athletic identity and aggressiveness: A crosscultural analysis of the athletic identity maintenance model. International Journal of Sport and Exercise Psychology. Vol.8(2). pp. 99–116. doi:10.1080/1612 197X.2010.9671936.
13. Cornelius A.E., Brewer B.W., Van Raalte J.L. Applications of multilevel modeling in sport injury rehabilitation research. International Journal of Sport and Exercise Psychology. Vol. 5(4). pp. 387–405. doi:10.1080/1612197X.2007.9671843.
14. Podrigalo, L.V., Galashko, M.N., Iermakov, S.S., Rovnaya, O.A., & Bulashev, A.Y. Prognostication of successfulness in armwrestling on the base of morphological functional indicators’ analysis. Physical Education of Students, 21(1), 46. https://doi.org/10.15561/20755279.2017.0108.
15. Podrihalo, O.O., Podrigalo, L.V., Bezkorovainyi, D.O., Halashko, O.I., Nikulin, I.N., Kadutskaya, L.A., et al. The analysis of handgrip strength and somatotype features in arm wrestling athletes with different skill levels. Physical education of students, 24(2), 120–126. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0208
ISSN (Print) 
