ОСОБЛИВОСТІ БІОМЕХАНІЧНОЇ СТРУКТУРИ РУХІВ ЖИМУ ШТАНГИ ЛЕЖАЧИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИМИ ПАУЕРЛІФТЕРАМИ
Анотація
Мета статті полягає у проведенні біомеханічної фазової структури рухів змагальної вправи жиму штанги лежачи на горизонтальній лаві висококваліфікованими пауерліфтерами. Дослідження проводилося у місті Харків у ДЮСШ № 9, де брали участь 12 висококваліфікованих спортсменів (9 МСУ та 3 МСУМК) вагової категорії до 105 та 120 кг. Для аналізу техніки жиму штанги лежачи на горизонтальній лаві була проведена відеозйомка виконання даної вправи висококваліфікованих спортсменів із різним навантаженням від максимуму. Відеозйомка проводилася відеокамерою, розташованою перпендикулярно напрямку грифа штанги. Кожен спортсмен виконував вправу жиму штанги лежачи протягом 10 спроб. Проведене дослідження показників кута біоланок плечового суглобу під час виконання вправи жиму штанги лежачи висококваліфікованими пауерліфтерами показало, що в кожній фазі були виявлені найбільш істотні достовірні показники виконання технічного складника змагальної вправи. Так, у фазі прийняття стартового положення висококваліфіковані спортсмени мали технічне розходження між 30% вагою від максимальної піднятої ваги та 90% про що свідчить достовірна різниця результатів (t1,3=2,24; р1,3<0,05). Під час виконання фази опускання штанги на груди висококваліфіковані пауерліфтери мали достатню кількість помилок між 30% та 90% вагою від максимуму (t1,3=3,08; р1,3<0,01). Дослідження виконання фази старту з грудей у плечових суглобах під час виконання вправи жиму штанги лежачи на горизонтальній лаві висококваліфікованими пауерліфтерами показало, що за використання ваги 30%, 103,9±2,85° – при 60% і 111,1±2,20° – при 90%. Достовірна різниця результатів спостерігалася між виконанням фази з вагою 30% та 90% (t1,3=3,62; р1,3<0,01), що підтверджується. В інших фазах змагальної вправи жиму штанги лежачи достовірної різниці між виконаннями з різним навантаженням не відбулося. Тож можна стверджувати, що проведене дослідження показників кута біоланок плечового суглобу під час виконання жиму штанги лежачи на горизонтальній лаві висококваліфікованими пауерліфтерами за різних вагових навантажень є несуттєвою. Виконання фаз вправи демонструє загальну стабільність технічних характеристик незалежно від рівня навантаження.
Посилання
2. Джим М.О., Півень О.Б., Джим В.Ю. Зміни антропометричних показників у кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей під впливом методики функціонального тренування протягом річного макроциклу. Фізичне виховання та спорт. 2023. № 4. С. 81–89. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-10
3. Канунов Р.А., Півень О.Б., Джим В.Ю. Аналіз технічних помилок при виконанні ривка класичного юними важкоатлетами на етапі попередньо-базової підготовки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. № 4(163). С. 98–104. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).19
4. Канунов Р.А., Джим В.Ю., Півень О.Б. Кореляційний взаємозв’язок між основними елементами техніки поштовху класичного та морфологічними показниками і показниками фізичної підготовки, що забезпечують їх виконання юними важкоатлетами 12 років. Фізичне виховання та спорт. 2023. № 4. С. 100–109. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-12
5. Олешко В. Г. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці : підручник. Київ : Олімпійська література, 2018. 332 с.
6. Півень О.Б., Дорофеєва Т.І. Залежність спортивного результату від фізичного розвитку, морфо-функціональної та спеціальної силової підготовленості важкоатлетів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. № 4(60). С. 86–90.
7. Півень О.Б. Особливості навчально-тренувального процесу важкоатлетів 15–16 років у змагальному періоді річного макроциклу з використанням різних методів швидкісно-силової підготовки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2017. № 91. С. 86–90.
8. Платонов В.Н. Сучасна система спортивного тренування: Київ : Перша друкарня, 2020. 752 с.
9. Харланова М.О., Джим В.Ю., Канунова Л.В. Вплив занять функціонального тренування на прояв спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок – фітнес-моделей протягом підготовчого періоду. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. № 4(163). С. 98–104. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).34.
10. Antoniuk O., Pavlyuk Y., Pavlyuk O., Chopyk T. Types of weights trajectory in sntach used by female weightlifters of varius build. Journal of Physical 2022. Journal of Physical Education and Sport 22 (6), 1396–1402. DOI:10.7752/jpes.2022.06175
11. Podrihalo, O.O., Podrigalo, L.V., Bezkorovainyi, D.O., Halashko, O.I., Nikulin, I.N., Kadutskaya, L.A., et al. (2020). The analysis of handgrip strength and somatotype features in arm wrestling athletes with different skill levels. Physical education of students, 24 (2), 2020. 120–126. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0208.
12. Tykhorsky O., Dzhym V., Galashko M., Dzhym E.. Analysis of the morphological changes in beginning bodybuilders due to resistance training. Journal of Physical Education and Sport (JPES), 18 Supplement issue 1, Art 52, 2018 pp. 382–386. DOI:10.7752/jpes.2018.s152
13. Vidal Pérez D., Miguel Martínez-Sanz J.M., Ferriz-Valero A., Gómez-Vicente V., Ausó E. Relationship of limb lengths and body composition to lifting in weightlifting. Int. J. Environ. Res. Public Health 2021, 18 (2), 756; https://DOI:10.3390/ijerph18020756.
ISSN (Print) 
