СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ СПОРТСМЕНІВ-ТАНЦЮРИСТІВ У СТАНДАРТНІЙ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПРОГРАМІ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД)
Анотація
Ретроспективний аналіз класичної і сучасної літератури виявив тенденції розвитку фізичної підготовки в танцювальному розвитку протягом років існування виду спорту, визнаного МОК. Визначено сучасні підходи до вдосконалення функціонального забезпечення спеціальної працездатності, зокрема спеціальної працездатності спортсменів високого класу в танцювальному спорті. Мета. Систематизувати чинники, які визначають сучасні тенденції розвитку спеціальної витривалості спортсменів-танцюристів у стандартній європейській програмі, визначити провідні чинники її удосконалення на основі застосування пролонгованих навантажень. Методи. Аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури і джерел Інтернету (ретроспективний аналіз). Результати. Система вдосконалення фізичної підготовки спортсменів високої кваліфікації у спортивному танці є процесом, що динамічно розвивається, ґрунтується на визначенні й удосконаленні функціонального забезпечення спеціальної працездатності з урахуванням високоспеціалізованих проявів підготовленості спортсменів-танцюристів – хореографічної і артистичної підготовленості. Дані сучасної літератури надають якісні та кількісні характеристики функціональної підготовленості, які лежать в основі спеціальної витривалості спортсменів-танцюристів. Виділено три групи чинників, які визначають спрямованість фізичної підготовки на етапах підвищення спортивної майстерності: 1. Аеробна потужність та анаеробна ємність. 2. Швидкість розгортання реакції, рухливість і стійкість реакцій при розвитку втоми. 3. Цілісна структура функціонального забезпечення спеціальної працездатності. Кількісні та якісні характеристики, стійкість реакцій і компенсація втоми визначають прояви витривалості, формують спеціалізовану функціональну спрямованість тренувальних навантажень. Висновки. Сучасні підходи до розвитку спеціальної витривалості ґрунтуються на якісних і кількісних характеристиках пролонгованих навантажень, які дають змогу підтримувати належний рівень інтенсивності та якості тренувальної й змагальної роботи за умови збереження стійкого стану та високоспеціалізованих артистичних і хореографічних характеристик працездатності.
Посилання
2. Артем’єва Г.П. Скоростно-силовая выносливость танцоров акробатического рок-н-ролла: пути решения проблемы. Теорія та методика фізичного виховання. 2009. № 10. С. 15–8.
3. Довгодько Н.В., Сушко Р.О. Формування змагальної діяльності у веслуванні академічному на основі застосування пролонгуючих навантажень. Фізичне виховання та спорт. 2023. № 1. С. 154–60. 10.26661/2663-5925-2023-1-20
4. Ді Хуан, Кіприч С. Характеристика стійкого стану функцій спортсменів у видах спорту з варіативними умовами змагальної діяльності. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. № 7(5/39). С. 314–17.
5. Дяченко А., Хуанг Ді. Нейрогуморальні стимули стійкості функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів у спортивних танцях. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 3. С. 20–6.
6. Калужна О.М. Порівняльна ефективність різних за методичною спрямованістю програм фізичної підготовки спортсменів на етапі попередньої базової підготовки у спортивних танцях. Спортивна наука України. 2013. № 5. С. 38–45. https://sportscience.ldufk.edu.ua/index.php/snu/article/view/169/161
7. Коробейніков Г.В., Мишко В.В. Зв'язок прояву нейродинамічних характеристик вищої нервової діяльності з успішністю в спортивних танцях у юних спортсменів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2016. № 16/4. С. 17–22.
8. Лі Бо. Підвищення спеціальної підготовленості на підставі аеробних можливостей у спортивних танцях : автореф. дис. … канд. фіз. вих. : 24.00.01. Київ, 2011. 22 с.
9. Мищенко В.С., Лысенко Е.Н., Виноградов В.Е. Реактивные свойства кардиореспираторной системы как отражение адаптации к напряженной физической тренировке в спорте. Науковий світ. 2007. 352 с.
10. Моногаров В.Д. Развитие и компенсация утомления при напряженной мышечной деятельности. Теория и практика физической культуры. 1990. № 4. С. 43–6.
11. Платонов В.М. Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня. 2020. 704 с.
12. Соронович І.М. Обґрунтування спрямованості тренувального процесу на розвиток витривалості кваліфікованих спортсменів у спортивному танці. Молодіжний науковий вісник. 2012. № 6. С. 54–9.
13. Соронович І., Пілевська В., Дяченко А. Компоненти витривалості в структурі функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів у спортивному танці. Вісник Прикарпатського університету. 2012. № 15. С. 142–50.
14. Соронович И.М., Чайковский Е.В., Пилевская В. Особенности функционального обеспечения соревновательной деятельности в спортивных танцах с учётом различий подготовленности партнеров. Физическое воспитание студентов. 2013. № 6. С. 78–87.
15. Соронович І., Хом’яченко О., Веселкіна С. Підвищення ефективності фізичної підготовки кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях шляхом поєднання класичних підходів та інноваційних тенденцій тренування. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2019. № 2. С. 13–9.
16. Соронович І., Му Ч., Дяченко А., Хом’яченко О. Модельні характеристики швидкої кінетики реакції кардіореспіраторної системи спортсменів-танцюристів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021. № 1. С. 67–74.
17. Соронович І., Хуанг Д., Хом'яченко О., Дяченко А. Специфічні характеристики стійкості функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів-танцівників. Спортивна наука та здоров'я людини. 2022. № 1/7. С. 33–41.
18. Соронович І., Му Ч., Хуанг Д., Дяченко А. Системний підхід до реалізації моделювання як функції управління функціональними можливостями кваліфікованих спортсменів-танцюристів. Спортивна наука та здоров’я людини. 2021. № 1/5. С. 49–68.
19. Сосіна В.Ю. Особливості хореографічної підготовки в спорті. Dance studies. 2020. № 3/1. С. 72–9.
20. Тодорова В., Сосіна В. Розвиток силових якостей у танцюристів засобами хореографічної підготовки. Наука і освіта. 2020. № 4. С. 9–17.
21. Хом’яченко О., Соронович І. Теоретико-методичне обґрунтування конверсії функціональної підготовленості спортсменів у спортивних танцях. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 2. С. 37–43.
22. Чайковський Є. Гендерні відмінності функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів-танцюристів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2014. № 3. С. 77–81.
23. Хуанг Ді. Формування стійкості функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів у спортивних танцях : дис. … докт. філос. : 017. Київ, 2023.
24. Baldari C., Guidetti L. (2001) VO2 max, ventilatory and anaerobic thresholds in rhythmic gymnast and young female dancers. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness [Internet]. Vol. 41/2. P. 177–182. PMID: 11447359.
25. Beck S., Redding E., Wyon M.A. (2015) Methodological considerations for documenting the energy demand of dance activity: a review. Front Psychol [Internet]. Vol. 6. P. 568. Available from: 10.3389/fpsyg.2015.00568.
26. Bria S., Bianco M., Galvani C. et al. (2011) Physiological characteristics of elite sport-dancers. The Journal of Sports Medicine & Physical Fitness [Internet]. Vol. 51/2. P.194–203. PMID: 21681152
27. Diachenko A., Guo P. et al. (2021) Neurohumoral Components of Rapid Reaction Kinetics of the Cardio-Respiratory System of Kayakers. Sport Mont [Internet]. 19/S2. P. 29–33. Available from: 10.26773/smj.210906
28. Faina M. (2005) Preparation of Dance. Multimedia Sport Service. 287 p.
29. Franklin E. (2003) Conditioning for Dance: Training for Peak Performance in All Dance Forms. Human Kinetics. 248 р.
30. Guidetti L., Emerenziani G.P., Gallotta M.C. (2008) Energy cost and energy sources of a ballet dance exercise in female adolescents with different technical ability. Eur J Appl Physiol [Internet]. Vol. 103. P. 315–21. Available from:10.1007/s00421-008-0705-y
31. Koutedakis Y., Jamurtas A. (2004) The dancer as a performing athlete: physiological considerations. Sports Med [Internet]. Vol. 34/10. P. 651–61. Available from: 10.2165/00007256-200434100-00003.
32. Liiv H., Jürimäe T., Mäestu J. (2012) Physiological characteristics of elite dancers of different dance styles. Eur J Sport Sci [Internet]. Vol. 14/1. P. 429–36. Available from: 10.1080/17461391.2012.711861
33. Mu C., Soronovych I., Diachenko A. (2021) The Characteristics of Physical Fitness Related to Athletic Performance of Male and Female Sport Dancers. Sport Mont [Internet]. Vol. 19/S2. P. 125–30. Available from: 10.26773/smj.210921
34. Pilch W., Tota Ł., Pokora I. et al (2017) Energy expenditure and lactate concentration in sports dancers in a simulated final round of the standard style competition. Human Movement [Internet]. Vol. 18/2. P. 62–7. Available from:10.1515/humo-2017-0012
35. Redding E., Wyon M., Sherman J. Doggart L. (2004) Validity of using heart rate as a predictor of oxygen consumption in dance. J Dance Med Sci. Vol. 8/3. P. 69–72.
36. Rodas G., Ventura J.L., Cadefau J.A. et al. (2000) A short training programmer for the rapid improvement of both anaerobic and aerobic metabolism. European Journal of Applied Physiology [Internet]. Vol. 82(5/6). P. 480–86. Available from: 10.1007/s004210000223
37. Wyon M. (2005) Cardiorespiratory Training for Dancers. Journal of Dance Medicine and Science. Vol. 9/1). P. 7–12.
38. Wyon M, Allard G. (2022) Periodization: A Framework for Dance Training. Bloomsbury Publishing Plc.
ISSN (Print) 
