ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПЕРЕТРЕНОВАНОСТІ, ТРАВМАТИЗМУ  ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ СПОРТСМЕНІ

В. А. Бабаліч

doi:10.26661/2663-5925-2025-1-29

В. А. Бабаліч Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0001-5698-836X

DOI: https://doi.org/10.26661/2663-5925-2025-1-29

Ключові слова: фізіологічне навантаження, профілактика травм, циклічні види спорту, спортивне харчування, сон, стан здоров’я спортсменів

Анотація

Перетренованість, травматизм і порушення харчування залишаються актуальними проблемами підготовки спортсменів циклічних видів спорту. Метою роботи є аналіз взаємозв’язку між станом перетренованості, частотою травм, особливостями харчування та способом життя спортсменів циклічних видів спорту.Організація та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 30 спортсменів віком 18–22 років (середній вік – 20,4 ± 2,9 років), з яких 18 – плавці, 12 – легкоатлети, які тренуються професійно не менш ніж 5 років (5–9 разів на тиждень). Застосовано комбінований підхід: анкетування, стандартизовану шкалу оцінки перетренованості (адаптований опитувальник Р. Мойзена, 2018), інтерв’ю з тренерами, математичні методи аналізу.Методи дослідження. Анкета охоплювала частоту та тривалість тренувань, симптоми перетренованості (зниження працездатності, хронічна втома, порушення сну, зміни настрою), харчування (білки, вітаміни, добавки, водний баланс), травми (тип, локалізація, частота), стиль життя (сон, відновлення, стрес). Інтерв’ю надало інформацію щодо навантажень, профілактики травм.Результати. Виявлено, що тривале перенавантаження без належного відновлення знижує імунітет, веде до енергетичного дефіциту, підвищує ризик травм. Недотримання режиму харчування та сну погіршує стан опорно-рухового апарату. Наголошено на важливості моніторингу стану здоров’я, психологічного супроводу, індивідуального підходу до тренувального процесу, зокрема інтеграції збалансованого харчування й ефективного відновлення.Висновки. У 30 % спортсменів виявлено ознаки перетренованості (втома, порушення сну, зниження мотивації). 50 % зазнали травм, переважно перенавантажувального характеру. Статистично підтверджено зв’язок між відновленням (сон, харчування) та частотою травм. 40–50 % мають дефіцит харчування або сну, що потребує корекції тренувального процесу. У воєнний період особливо актуальні психогігієнічні заходи й моніторинг сну.

Посилання

1. Андрєєва Ю. В. Особливості харчової поведінки спортсменів у період змагального навантаження. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. 1(61). 34–39. DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-34-39
2. Бабаліч В. А., Дорошенко В. В., Луценко І. М. Стратегії оптимізації тренувань для запобігання спортивному травмуванню у спортсменів з урахуванням факторів перетренованості. Академічні візії Випуск 32/2024. С. 1–7. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.11489164. URL: https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/1161/1054
3. Бабаліч В. А., Желєзняк О. В. Оздоровче плавання, як засіб відновлення спортсменів. Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту: тези доповідей Х Міжнародної науково-методичної конференції, м. Суми, 14–15 листопада 2024 р. Суми: Сумський державний університет. 2024. С. 271–274.
4. Клименко Т. М. Харчування спортсменів як чинник спортивної результативності. Молодий вчений. 2021. 11(99). 122–125. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-25
5. Маленюк Т. В., Бабаліч В. А., Панченко Г. І. Використання засобів відновлення працездатності у підготовці легкоатлетів-спринтерів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / Фізична культура і спорт. 2024. Вип. 3К(176)24. С. 305–308. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc. series15.2024.3K(176).
6. Миценко Є. В., Маленюк Т. В. Індивідуальний питний режим, як засіб підвищення працездатності легкоатлетів-бігунів на етапі попередньої базової підготовки. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць / за ред. О. В. Тимошенка. Київ : Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова. 2024. (6(179), С. 157–161. DOI: https://doi.org/10.31392/ UDU-nc.series15.2024.6(179).29
7. Назаренко Т. П. Аналіз поширеності спортивних травм у юнацькому плаванні. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2020. 2. 45–50. DOI: https://doi.org/10.15561/18189172.2020.0207
8. Хом’яков О. В., Березюк М. В.. Травматизм у спортсменів-легкоатлетів: основні причини та профілактика. Спортивна наука України. 2023. 2(98). 71–75. DOI: https://doi.org/10.32782/2220-7481/2023-2-71
9. Шевець В. П., Атаман Ю. О., Бріжата І. А. Поширеність симптомів нефункціонального перенапруження у висококваліфікованих легкоатлетів. Rehabilitation and Recreation. 2022. (13). 147–154. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.13.20
10. Clarsen B., Myklebust G., Bahr R. Development and validation of a new method for the registration of overuse injuries in sports injury epidemiology. British Journal of Sports Medicine. 2021. Vol. 47(8). P. 495–502. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2012-091524 Available at: https://www.researchgate.net/publication/232088219_Development_and_validation_of_a_new_method_for_the_registration_of_overuse_injuries_in_sports_injury_epidemiology_The_Oslo_Sports_Trauma_Research_Centre_OSTRC_Overuse_Injury_Questionnaire
11. Halson S. L. Sleep and the elite athlete. Current Sports Medicine Reports. 2019. Vol. 13(3). P. 234–238. DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000069
12. Jeukendrup A. Nutrition for endurance sports: Marathon, triathlon, and road cycling. Journal of Sports Sciences. 2020. Vol. 29(sup1). P. S91–S99. https://doi.org/10.1080/02640414.2011.610348 Available at: DOI: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21916794/
13. Kreher J. B., Schwartz J. B. Overtraining syndrome: A practical guide. Current Sports Medicine Reports, 2020. 19(4). 157–162. DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000705
14. Meeusen R., Duclos M., Foster C. et al. Prevention, diagnosis and treatment of the overtraining syndrome: Joint consensus statement. European Journal of Sport Science. 2018. Vol. 13(1). P. 1–24. DOI: https://doi. org/10.1080/17461391.2012.730061 Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23247672/
15. Mountjoy M., Sundgot-Borgen J., Burke L. et al. The IOC consensus statement: beyond the Female Athlete Triad – Relative Energy Deficiency in Sport (RED-S). British Journal of Sports Medicine. 2023. Vol. 48(7). P. 491–497. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2014-093502
16. Peeling P., et al. Nutrition and athlete immune health: New developments. European Journal of Sport Sci- ence, 2021. 21(8). 1113–1124. DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2020.1868528 Available at: https:// pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6901425/
17. Soligard T., Schwellnus M., Alonso J.-M. et al. How much is too much? (Part 1) International Olympic Committee consensus statement. British Journal of Sports Medicine. 2022. Vol. 56(14). P. 789–800. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096581 Available at: https://www.klokavskade.no/globalassets/ publications/soligard_2016_bjsm_how-much-is-too-much.-ioc-consensus-statement-on-load-in-sport- and-risk-of-injury.pdf
18. Thomas D. T., Erdman K. A., Burke L. M. Position of the Academy of Nutrition and Dietetics, Dietitians of Canada, and the American College of Sports Medicine: Nutrition and athletic performance. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. 2016. Vol. 116(3). P. 501–528. DOI: https://doi.org/10.1016/j. jand.2015.12.006 Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26920240/