ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ У ПОКАЗНИКАХ РОЗВИТКУ ГНУЧКОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

Дистанційна форма навчання, що набула поширення останніми роками, суттєво змінила спосіб життя здобувачів вищої освіти, включаючи їхню рухову активність, що може по-різному впливати на рівень фізичної підготовленості, зокрема показники гнучкості, у юнаків і дівчат. Це вимагає нових підходів до фізичного виховання студентської молоді в закладах вищої освіти. Дослідження гендерних відмінностей у показниках розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти в умовах дистанційного навчання є актуальним і важливим для розуміння впливу особливостей статі на рівень розвитку зазначеної фізичної якості у досліджуваного контингенту. Мета дослідження – дослідити показники розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти 1 і 2 курсів залежно від статі. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури. Результати дослідження. Подано характеристику гнучкості як фізичної якості та вивчено її вплив на фізичний і функціональний стан студентської молоді. Досліджено показники розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти 1–2 курсів, які визначалися за результатами нахилу тулуба вперед із положення сидячи. Надано порівняльний аналіз досліджуваних показників у зазначеного контингенту залежно від статі. Результати дослідження мають практичне значення для викладачів із фізичного виховання, оскільки вони допоможуть оптимізувати навчальний процес у закладах вищої освіти в сучасних умовах навчання щодо підвищення рівня розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти з урахуванням особливостей статі. Висновки. 1. Найкращі результати нахилу тулуба вперед із положення сидячи спостерігаються у здобувачів вищої освіти І курсу. Це може свідчити про негативний вплив тривалого дистанційного навчання на рівень розвитку гнучкості, можливо, через зниження рухової активності та збільшення часу, проведеного в статичному положенні. 2. Результати дослідження підтвердили наявність гендерних відмінностей у показниках розвитку гнучкості. Дівчата 1 і 2 курсів мають вищий рівень розвитку гнучкості, ніж юнаки, що може бути пов’язано з наявністю більшої кількості колагену в м’язових волокнах дівчат. 3. У юнаків 1 і 2 курсів виявлено низький рівень розвитку гнучкості, у дівчат – середній. Це вказує на необхідність розробки та впровадження спеціальних програм для розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти 1 і 2 курсів, особливо у юнаків, з урахуванням специфіки дистанційного формату навчання. 4. Дистанційне навчання може негативно впливати на рівень розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти. При цьому спостерігаються значні гендерні відмінності, що потребує диференційованого підходу до організації фізичного виховання в умовах дистанційного навчання з метою поліпшення показників гнучкості та профілактики негативних наслідків гіподинамії. 5. Отримані результати підкреслюють важливість урахування гендерних особливостей та умов навчання у розробленні програм із розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти. Перспективи подальших досліджень: розробка та апробація програми, спрямованої на підвищення рівня розвитку гнучкості у здобувачів вищої освіти з урахуванням гендерних особливостей і специфіки дистанційного навчання.