СКЛАДОВІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ГІМНАСТІВ ДО ЗМАГАНЬ
Анотація
Розглядаються складові психологічної готовності гімнастів до змагань. Визначено стер-фактори змагальної діяльності, під час яких спортсмену необхідно контролювати свій психологічний стан. Зазначено, що в змагальній діяльності спортсменів існує кілька передстартових психічних станів: «бойова готовність», «передстартова лихоманка» та «передстартова апатія». Встановлено, що від оволодіння спортсменом засобами психорегуляції, залежить емоційний стан та досягнення високих спортивних результатів. Психорегуляція в спорті широко застосовується для вирішення таких завдань: регуляція негативних психологічних станів спортсменів; формування поведінкових настанов перед змаганнями; відновлення спеціальної працездатності спортсменів під час тренувань, змагань та після них; створення мобілізаційної готовності спортсмена до майбутнього змагання; підвищення психічної надійності спортсмена; підвищення результативності змагальної діяльності; покращання навчання під час оволодіння спортивними вправами та виправлення помилок у техніці рухів; підвищення в спортсмена впевненості в собі; формування почуття спокою в спортивній діяльності та ситуаціях особистого життя. Емоційні переживання під час змагань відрізняються значною насиченістю, швидкістю зміни психічних станів та інтенсивністю протікання психічних процесів. Уміння керувати власними психічним станом, емоційним напруженням, зосередженістю та розподілом уваги є важливою складовою психологічної готовності спортсменів до змагань та спортивної підготовки гімнастів загалом. До основних показників психологічної готовності спортсмена відноситься: упевненість у власних силах; прагнення спортсмена цілеспрямовано та наполегливо до кінця боротися за перемогу; оптимальний рівень емоційного збудження; високий рівень витривалості та стійкості під час психічного та фізичного навантаження; здатність довільно управляти емоційним тонусом, власними діями, думками, почуттями та поведінкою.
Посилання
2. Воронова В. І. Психологія спорту: навч. посіб. Київ : Олімпійська література, 2017. 272 с.
3. Вяткин Б. А. Темперамент, стресс и успешность деятельности спортсмена в соревнованиях. Москва: Физкультура и спорт, 1983. 134 с.
4. Ганюшкин А. Д. К вопросу о технологии психологической подготовки спортсмена. Смоленск: СГИФК, 1980. С. 3–9.
5. Горбунов Г. Д. Практический психолог в спорте. Лекция. Санкт-Петербург: СПбГАФК, 1995, 24 с.
6. Горбунов Г. Д. Психопедагогика спорта. Москва: Советский спорт, 2012. 311 с.
7. Железняк Ю. Д., Кашкаров В. А., Кравцевич И. П. Педагогическое физкультурно- спортивное совершенствование: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва: Академия, 2002. 384 с.
8. Киселев Ю. А. Психологические проблемы предсоревновательной подготовки к ответственным соревнованиям. Москва: Просвещение, 1977. 328 с.
9. Найдиффер P.M. Психология соревнующегося спортсмена. Москва: Физкультура и спорт, 1979. 224 с.
10. Родионов А. В. Психология физического воспитания и спорта. Москва: Академический проект, 2004. 570 с.
11. Смолевский В. М. Гавердовский Ю. К. Спортивная гимнастика. Киев: Олимпийская литература, 1999. 462 с.
12. Сундукова І. В. Сучасні методи психорегуляції під час змагальної діяльності в спортивній гімнастиці: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20-21 берез. 2017 р. С. 319–321.
13. Уэйнберг Р. С., Гоулд Д. Основы психологи спорта и физической. Киев : Олимпийская литература, 1998. 336 с.
14. Черникова О. А. Эмоциональные состояния в спорте. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 384 с.
15. Яковлев Б. П., Багина В. А. Психологическая нагрузка в спортивной деятельности: метод. пособ. Великолукский ГИФК: Великие Луки, 1996. 72 с.