ЖИТТЄВИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ В ЕПОХУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ВИКЛИКИ І ЗАГРОЗИ

Р. І. Ганущак

doi:10.26661/2310-4368/2020-2-2

Р. І. Ганущак Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-2

Ключові слова: життєвий світ, особистість, буття людини, новітні технології, соціальні мережі, соціальні медіа, Facebook, Інтернет

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему впливу новітніх інформаційних технологій на буття сучасної людини. Проблему розглянуто з перспективи життєвого світу особистості. Такий погляд дає змогу дослідити вплив стрімкої віртуалізації життя на безпосереднє буття людини, її внутрішній світ та суб’єктивні переживання. Життєвий світ як динамічна психологічна система інтерпретацій та досвіду, крізь призму якої людина сприймає навколишній світ, соціальне оточення та саму себе, лежить у самій основі унікальності особистості. У статті розкрито потенційні загрози для цілісності та гармонійності цієї системи, що можуть підстерігати користувачів Інтернету та соціальних мереж. Автор аналізує низку досліджень, у яких продемонстровано використання соціальних мереж як інструменту для здійснення впливів (зазвичай неетичних та негативних) на різні аспекти життєвого світу особистості. Висвітлено, як за допомогою спеціально сконструйованого повідомлення у стрічці новин соціальної мережі можна маніпулювати поведінкою користувачів у реальному житті. Продемонстровано, як технічні можливості соціальної мережі можна використати для впливу на емоційну сферу людини, викликати у користувачів певні емоційні стани. Також показано, як алгоритми роботи соціальних медіа та пошукових систем викривляють картину світу та створюють ілюзії, що заважають адекватному сприйманню реальності, зокрема, як соціальні мережі ізолюють користувачів від суперечливих думок та переконань, що становить певну небезпеку для відкритих публічних дискусій, адже користувачі зі схожими поглядами у віртуальному просторі об’єднуються між собою та відокремлюються від інших, тих, хто ці погляди не поділяє. Проаналізовано, як викривленню піддається сприйняття особистого життя інших користувачів, яке вони демонструють у соціальних мережах. Наслідком цих впливів на життєвий світ особистості можуть бути такі психологічні проблеми як невротичні реакції, страх, тривога, почуття меншовартості. Таким чином, у статті автор окреслює коло питань та проблем, вирішення яких допоможе зрозуміти буття сучасної людини в епоху інформаційних технологій та запобігти негативним впливам на життєвий світ особистості.

Посилання

1. Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. Минск : Харвест, 2000. 752 с.
2. Гіда О.Ф. Соціальні мережі як засіб деструктивних впливів через інформаційний простір. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2013. № 3 (31). С. 268–278.
3. Воротинський В.В. Трансформація методів політичної маніпуляції як наслідок зміни уподобань користувачів мережі Інтернет. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2015. Т. 1. № 7. С. 19–28.
4. Деркаченко Я.А. Соціальні мережі як середовище для технологій маніпулятивного впливу. Сучасний захист інформації. 2016. № 1. С. 51–59.
5. Присяжнюк М.М. Соціальні мережі як ефективний інструмент інформаційно-психологічного впливу іноземними спецслужбами. Інтернаука. 2017. Т. 1. № 2 (24). С. 74–78.
6. Schejter A.M., Tirosh N. “Seek the meek, seek the just”: social media and social justice. Telecommunications Policy. 2015. № 39. P. 796–803.
7. Серьогін В.О. Соціальні мережі як загроза прайвесі. Форум права. 2011. № 2. С. 822–827.
8. Черниш Р.Ф. Соціальні мережі як один з інструментів накопичення та протиправного використання персональних даних громадян. Проблеми законності. 2017. № 136. С. 205–214.
9. Галіч Т.О. Соціальні мережі Інтернету як агент соціалізації молоді. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. 2014. Т. 15. № 281. С. 250–256.
10. Кургузов А.О. Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. № 70. С. 54–61.
11. Циховська Е.Д. Самопрезентація у соціальних мережах: акаунт у Facebook як інструмент створення іміджу. Вісник Дніпропетровського університету. 2017. № 17. С. 137–147.
12. Вахула Б.Я. Соціальні інтернет-мережі, їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства. Вісник Львівського університету. 2012. № 6. С. 311–319.
13. Коган К.М. Соціальні мережі як елемент нового соціального середовища. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. № 16. С. 61–71.
14. Grieve R., Indian M., Witteveen K., Tolan G. A., Marrington J. Face-to-face or Facebook: can social connectedness be derived online? Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29. No. 4. P. 604–609.
15. Вернік О.Л. Соціальні мережі і самовідчуження особистості. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. 7. № 40. С. 21–32.
16. Baert S. Facebook profile picture appearance affects recruiters’ first hiring decisions. New Media & Society. 2017. Vol. 20. No. 3. P. 1220–1239.
17. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ : Либідь, 2003. 376 с.
18. Facebook reports second quarter 2020 results. Facebook Investor Relations. July 31, 2020. Retrieved September 5, 2020.
19. Foer F. World without mind: the existential threat of big tech. New York : Penguin Press, 2017. 258 p.
20. Habermas J. The theory of communicative action. Boston : Beacon Press, 1984. 465 р.
21. Хабермас Ю. Отношения между системой и жизненным миром в условиях позднего капитализма. Теоретическая социология : антология : в 2 ч. Москва : Книжный дом «Университет», 2002. 365 с.
22. Bond R.M., Fariss Ch.J., Jones J.J., Kramer A., Marlow C., Settle J.E., Fowler J.H. A 61-million-person experiment in social inﬂuence and political mobilization. Nature. 2012. Vol. 489. No. 7415. P. 295–298.
23. Grassegger V.H., Krogerus M. Ich habe nur gezeigt, dass es die Bombe gibt: Der Psychologe Michal Kosinski hat eine Methode entwickelt, um Menschen anhand ihres Verhaltens auf Facebook minutiös zu analysieren. Das Magazin. Dezember, 2016.
24. Todres L., Galvin K., Dahlberg K. Lifeworld-led healthcare: revisiting a humanizing philosophy that integrates emerging trends. Medicine, Health Care and Philosophy. 2007. Vol. 10. P. 53–63.
25. Kramer A., Guillory J.E., Hancock J.T. Experimental evidence of massive-scale emotional contagion through social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. Vol. 111. No. 24. P. 8788–8790.
26. Barrett L.F. How emotions are made: the secret life of the brain. Boston : Houghton Mifflin Harcourt, 2017. 449 p.
27. Bakshy E., Messing S., Adamic L. A. Exposure to ideologically diverse news and opinion on Facebook. Science. 2015. Vol. 348. No. 6239. P. 1130–1132.
28. Cohen J., Weimann G. Cultivation revisited: some genres have some effects on some viewers. Communication Reports. 2000. Vol. 13. No. 2. P. 99–114.
29. Merleau-Ponty M. Phenomenology of perception. London : Routledge & Kegan Paul, 1978. 466 p.
30. Feld S.L. Why your friends have more friends than you do. American Journal of Sociology. 1991. Vol. 96. No. 6. P. 1464–1477.
31. Ugander J., Karrer B., Backstrom L., Marlow C. The anatomy of the Facebook social graph. Ithaca, NY : Cornell University, 2011.
32. Przybylski A., Murayama K., DeHaan C., Gladwell V. Motivational, emotional, and behavioral correlates of fear of missing out. Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29. No. 4. P. 1841–1848.