ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ СІМЕЙНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОДИНИ В РАЗІ АДЮЛЬТЕРУ

С. С. Бондар

doi:10.26661/2310-4368/2020-2-14

С. С. Бондар Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-14

Ключові слова: адюльтер, подружня взаємодія, життєдіяльність та функціонування родини, сімейна криза та конфлікт

Анотація

Стаття присвячена оцінюванню ефективності комплексної системи сімейного консультування (психокорекції) порушень життєдіяльності родини в разі адюльтеру. Досліджено 90 пар у «кризовому віці браку» з наявністю адюльтеру. У респондентів виявлено слабку та помірну тривожність без ознак стомлюваності, слабкості, зниження працездатності. Власний стан критичний без заперечення психологічного конфлікту (p<0,05). Встановлено зменшення насиченості емоційних переживань щодо адюльтеру, бажання розмовляти на тему адюльтеру, зменшення явищ адинамії та вегетативно- соматичних порушень (p<0,05). Клінічним опитувальником оцінки невротичних станів виявлено зміни астенічних проявів, серед яких слід назвати нівелювання дратівливості та «втоми, що не шукає спокою», проте пасивність та порушення сну (поверхневий, тривожний, труднощі засинання й прокидання) збереглися у слабкому ступені вираження (p<0,05). Наявне істеричне коло реагування змінилося у бік відповідальних поведінкових паттернів без обвинувачень навколишніх, акцентування уваги на себе, отримання користі від кризи (первинна вигода) та зменшення нарцисових задоволень (вторинна вигода). Поведінка та соматичний стан характеризувалися як такі, що спрямовані на збереження душевного конфлікту без витіснення у соматичну сферу (p<0,05). Вищевикладене підтверджується факторним аналізом, яким виявлено зниження соматогенного психологічного реагування, за такими трьома факторами: тривоги та астенії; власне істеричне реагування; депресивно- фобічний регістр (вегетативні прояви) (p<0,05). Методикою «Визначення наявності та вираження комплексу меншовартості» у респондентів виявлено відновлену здатність самостійно вирішувати проблеми, кількість яких суб’єктивно значно зменшилась (p<0,05). Методикою «Спілкування в сім’ї» встановлено поліпшення відносин та спілкування у родині0 особливо у тих парах, які мали меншій стаж браку. Проте пари, які мали більший стаж сімейного життя, у сукупності з адюльтером мали уповільнення відновлення стосунків та меншу динаміку відновлення родинної взаємодії (p<0,05).

Посилання

1. Оліфірович Н.І., Зінкевич-Куземкіна Т.А., Велента Т.Ф. Психологія сімейних криз. Санкт-Петербург : Мова, 2006. 360 с.
2. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Психология и психотерапия семьи. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 672 с.
3. Мєшковська О.А. Варіанти, форми і психокорекція дезадаптації подружньої пари при позашлюбних зв’язках і венеричних захворюваннях жінок : автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» ; ХМАПО МОЗ України. Харків, 2005. 27 с.
4. Кришталь В.В., Андрух Г.П. Сексуальная гармония супружеской пары. Харьков : Велес, 1996. 160 с.
5. Пріб Х., Бондар С. Психологічні та психоемоційні проблеми порушення життєдіяльності сім’ї при різних стилях сімейної взаємодії. Psychological Prospects Journal. 2019. № 34. С. 206–218. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-206-218.
6. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учебное пособие / под ред. Д.Я. Райгородского. Самара : Бахрах-М, 2001. 672 с.
7. Фетіскін Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Діагностика комплексу меншовартості. Соціально-психологічна діагностика розвитку особистості та малих груп. Москва : Інститут психотерапії, 2002. С. 267.
8. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. 2-е изд. Москва : Независимая фирма «Класс», 1999. 208 с.
9. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. Санкт-Петербург : ДиаСофтЮП, 2002. 608 с.