СТРАТЕГІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО УНИКНЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ВОЛОНТЕРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

О. C. Аврамчук

doi:10.26661/2310-4368/2024-1-1

О. C. Аврамчук https://orcid.org/0000-0001-8512-7817

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-1

Ключові слова: стрес, тривожні стани, травматичний досвід, ПТСР, стратегії опанування, психологічна гнучкість

Анотація

Стаття розглядає психологічні особливості волонтерської діяльності й акцентує увагу на психоемоційних наслідках волонтерської діяльності під час війни в Україні, вказуючи на підвищені рівні психоемоційного дистресу та порушення адаптації. Зазначається, що стратегії уникнення, які вказуються як одні зі стратегій опанування дистресу та впливу травматичного досвіду, можуть забезпечувати тимчасове полегшення, проте у довгостроковій перспективі можуть впливати на вразливість до проблем із психічним здоров’ям. Мета дослідження полягає у визначенні ролі використання стратегій психологічного уникнення волонтерами, які здійснюють волонтерську діяльність як основну робочу і соціальну активність, надаючи психоемоційну допомогу та супровід людей, які постраждали від війни, як цивільним, так і ветеранам бойових дій. Результати свідчать про високі рівні схильності до тривалого переживання тривоги та суб’єктивної оцінки сприйнятого стресу серед волонтерів, що особливо в умовах надзвичайних обставин може вказувати на їхню вразливість до проблем із психічним здоров’ям. Помірні кореляційні зв’язки вказують на тісний зв’язок між емоційним станом волонтерів, рівнем стресу та характером їхньої роботи в умовах воєнного конфлікту. Продемонстровано вплив емоційного уникнення на психоемоційний дистрес волонтерів, підкреслюючи, що це може впливати на їхню адаптацію до життєвих обставин. Механізми емоційного уникнення можуть виявлятися в контексті труднощів, пов’язаних з виконанням домашніх обов’язків та відмовою або запереченням особистого дозвілля як «не на часі». Зменшення концентрації, мотивації та енергії, які можуть виникнути як реакція на неуспішні спроби уникати вирішення побутових проблем, поруч з цим фокусуючись на волонтерській діяльності як на більш контрольованому способі опанування чи раціоналізації внутрішніх конфліктів та емоційних труднощів. Соціальна депривація та віддаленість від звичних соціальних обов’язків та стосунків можуть також виступати як механізми уникнення. Волонтери, занурені в інтенсивну волонтерську діяльність, можуть відчувати важкість у встановленні та підтриманні особистих стосунків, оскільки це може вимагати додаткових зусиль, а часом і невизначеності.

Посилання

1. Yükseler M., Yazgan J. Spontaneous Volunteers in Emergencies and Disasters. Natural Hazards – New Insights / ed. by Mokhtari, M. IntechOpen, 2023. https://doi.org/10.5772/intechopen.109330.
2. Nichol B., Wilson R., Rodrigues A., Haighton C. Exploring the Effects of Volunteering on the Social, Mental, and Physical Health and Well-being of Volunteers: An Umbrella Review. Voluntas: International journal of voluntary and nonprofit organizations. 2023. T. 24, № 3. https://doi.org/10.1007/s11266-023-00573-z
3. Sauer L.M., Catlett C., Tosatto R., Kirsch T.D. The utility of and risks associated with the use of spontaneous volunteers in disaster response: a survey. Disaster Med Public Health Prep. 2014. Т. 8, № 1. С. 65–69. https://doi.org/10.1017/dmp.2014.12.
4. Chen H.Y., Ahmad Ch.A., Abdullah Kh.L. The impact of serving in disaster relief among volunteers in Malaysia. Chinese Journal of Traumatology. 2021. Т. 24, № 4. С. 237–248. https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2021.04.002.
5. Willems R., Drossaert C., Vuijk P., Bohlmeijer E. Impact of Crisis Line Volunteering on Mental Wellbeing and the Associated Factors: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Т. 17, № 5. e1641. https://doi.org/10.3390/ijerph17051641.
6. Chudzicka-Czupała A., Chiang S.K., Tan C.M. et al. Association between mental health, psychological characteristics, and motivational functions of volunteerism among Polish and Ukrainian volunteers during the Russo-Ukrainian War. Sci Rep. 2023. Т.13. e20725. https://doi.org/10.1038/s41598-023-47840-z.
7. Аврамчук О. Роль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії COVID-19. Психосоматична медицина та загальна практика. 2021. Т. 6, № 4. e0604338. https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i4.338.
8. Avramchuk O., Plevachuk O., Suvalo O. Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post-traumatic experience: the review. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2022. Т. 66, № 1. https://doi.org/10.25040//ntsh2022.01.10.
9. Chudzicka-Czupała A., Hapon N. Соціально-психологічні аспекти дослідження волонтерства: мотивація та організаційні очікування волонтерів. Габітус. 2023. Т. 47. С. 171–175. https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2023.47.30.
10. Meyer T.J., Miller M.L., Metzger R.L., Borkovec T.D. Development and validation of the Penn State Worry Questionnaire. Biheviour Research and Therapy. 1990. Т. 8. С. 487–495.
11. Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. J Health Soc Behav. 1998. Т. 24, № 4. С. 385–96. PMID: 6668417.
12. Bond F.W., Hayes S.C., Baer R.A., Carpenter K.M., Guenole N., Orcutt H.K., Waltz T., Zettle R.D. Preliminary psychometric properties of the Acceptance and Action Questionnaire-II: a revised measure of psychological inflexibility and experiential avoidance. Behavior therapy. 2011. Т. 42, № 4. С. 676–688. https://doi.org/10.1016/j.beth.2011.03.007.
13. Sexton K.A., Dugas M.J. The Cognitive Avoidance Questionnaire: validation of the English translation. Journal of anxiety disorders. 2008. Т. 22, № 3. С. 355–370. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2007.04.005.
14. Mundt J.C., Marks I.M., Shear M.K., Greist J.H. The Work and Social Adjustment Scale: a simple measure of impairment in functioning. The British journal of psychiatry: the journal of mental science. 2002. Т. 180. С. 461–464. https://doi.org/10.1192/bjp.180.5.461.
15. Tull M.T., Hahn K.S., Evans Sh.D., Salters-Pedneault K., Gratz K.L. Examining the role of emotional avoidance in the relationship between Posttraumatic Stress Disorder symptom severity and worry. Cognitive Behaviour Therapy. 2010. Т. 40, № 1. С. 5–14. https://doi.org/10.1080/16506073.2010.515187.
16. Leonard K.A., Ellis R.A., Orcutt, H.K. Experiential avoidance as a mediator in the relationship between shame and posttraumatic stress disorder: The effect of gender. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2020. Т. 12, № 6. С. 651–658. https://doi.org/10.1037/tra0000601.
17. Forbes C.N., Tull M.T., Xie H.et al. Emotional avoidance and social support interact to predict depression symptom severity one year after traumatic exposure. Psychiatry Research. 2020. Т. 284. е112746. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112746.
18. Miethe S., Wigger J., Wartemann A. et al. Posttraumatic Stress Symptoms and its Association with Rumination, Thought Suppression and Experiential Avoidance: a Systematic Review and Meta-Analysis. J Psychopathol Behav Assess. 2023. Т.45. С. 480–495. https://doi.org/10.1007/s10862-023-10022-2.