АФІРМАТИВНИЙ ПІДХІД У КОНСУЛЬТУВАННІ ЛГБТ+ ПІДЛІТКІВ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

М. С. Діденко

doi:10.26661/2310-4368/2024-1-6

М. С. Діденко https://orcid.org/0000-0001-8386-6755

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-6

Ключові слова: афірмативна терапія, психологічне консультування, ЛГБТ , підлітки, принципи психотерапевтичної роботи, психологічне благополуччя

Анотація

У статті розглянуто теоретико-методологічні основи афірмативного підходу в консультуванні ЛГБТ+ підлітків у сучасному українському контексті. Адже, коли під час психотерапевтичної роботи порушується тема сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності, консультанти не рідко стикаються як з власними принципами та цінностями, так і з обмеженнями у знаннях теоретичного та практичного характеру. Аналіз показав, що відсутня системна навчальна підготовка психологів- консультантів з питань ЛГБТ+, що ускладнює роботу консультантів. Визначено поняття ЛГБТ-підлітків та узагальнено проблеми, що впливають на їхній психічний стан. Проаналізовано міжнародні дослідження щодо віку ідентифікації особистістю себе з представниками ЛГБТ-спільноти. Подана порівняльна характеристика різних проявів ментальних станів ЛГБТ та загального населення. Проаналізована статистика щодо проблем, з якими стикаються ЛГБТ у сфері ментального здоровʼя, та проявів булінгу до ЛГБТ-підлітків у навчальному середовищі. Визначено поняття афірмативного підходу в консультуванні та охарактеризовано мету роботи з ЛГБТ-підлітками психологів та психотерапевтів. Висвітлено місце різновидів сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності в міжнародному класифікаторі хвороб. Визначено, що афірмативний підхід допомагає створенню безпечного простору для самовираження ЛГБТ-підлітків та отримання підтримки. Такий підхід дозволяє фахівцям більше розуміти специфіку досвіду підлітка та відповідати на їхні унікальні потреби. Використання афірмативного підходу сприяє покращенню психічного здоров’я ЛГБТ-підлітків, оскільки вони відчувають себе більш прийнятими. Запропоновано для провадження афірмативного підходу використовувати: саморефлексію та обізнаність консультантів, безоціночне ставлення спеціаліста до сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності клієнта, валідацію клієнтського досвіду; створення приймаючого безпечного середовища, використання правильної термінології та коректних формулювань, неупередженість та відмову від припущень, конфіденційність.

Посилання

1. Діденко М. Особливості роботи психолога з представниками ЛГБТ-спільноти / REHI-світ: особистісно-професійний розвиток і психологічна допомога майбутніх психологів : методичні рекомендації / за заг. ред. П. Лушин, О.Я. Сухенко. Полтава : ФОП Мирон І.А., 2021. 176 с. (Серія «Жива книга»; Т. 6) С. 148–157.
2. Діденко М., Дмитренко О., Козлова А., Павловська О. Як працювати з ЛГБТ : Путівник для психологів та психотерапевтів. Методичні рекомендації із психологічної роботи з представниками ЛГБТ/ за заг. ред. М. Діденко. Київ : ГО «Точка опори ЮА», 2021 р. Біла Церква : ТОВ «Білоцерківдрук». 49 с.
3. Кочерян Г.С. Медичні аспекти гомосексуальності. Здоровʼя чоловіка. 2014. № 1. С. 136–139. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_1_32.
4. Національне дослідження шкільного середовища в Україні 2020 / укладачі Й. Косців, Р. Івасій, М. Шевцова. Київ : ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО», 2021р. 16 с.
5. Національне дослідження шкільного середовища в Україні: повний звіт / укладачі Й. Косців, Р. Івасій, М. Діденко. Київ : ВБО «Точка опори», 2019. 44 с.
6. Проскурня А.С., Хоменко В.І. Афірмативна психотерапія: теоретико-методологічний дискурс. Габітус. Випуск 18. Т. 2, 2020. С. 94–98.
7. A Survey of LGBT Americans. 2013. URL: https://www.pewresearch.org/social-trends/2013/06/13/a-survey-of-lgbt-americans.
8. Alessi E.J., Dillon F.R., & Van Der Horn R. The therapeutic relationship mediates the association between affirmative practice and psychological well-being among lesbian. Psychotherapy, 2019. 56(2), 229–240. https://doi.org/10.1037/pst0000210.
9. Balsam K.F., Martell C.R., Jones K.P., & Safren S.A. Affirmative cognitive behavior therapy with sexual and gender minority people. 2019.
10. Burton C.M., Marshal M.P., Chisolm D.J., Sucato G.S., & Friedman M.S. Sexual minority-related victimization as a mediator of health disparities in sexual minority youth: A longitudinal analysis. Journal of Youth and Adolescence, 2013. 42(3), 394–402.
11. Corliss H.L., Cochran S.D., Mays V.M., Greenland S., Seeman T.E. Age of minority sexual orientation development and risk of childhood maltreatment and suicide attempts in women. Am. J. Orthopsychiatry. 2009. 79, 511–521.
12. International statistical classification of diseases and related health problems. 10th revision, WHO., edition 2010. V. 3. 201 c.
13. Krell C., Oldemeier K. Coming-out – und dann…?! München. 2015. 36 c. URL: http://surl.li/qdgmo.
14. Russell S.T., Joyner K., Adolescent Sexual Orientation and Suicide Risk: Evidence From a National Study. Am J Public Health. 2001; 91:1276–1281.
15. Spencer K.G., Berg D.R., Bradford N.J., Vencill J.A., Tellawi G., & Rider G.N. The gender-affirmative life span approach: A developmental model for clinical work with transgender and gender-diverse children, adolescents, and adults. Psychotherapy, 2021. 58(1), 37–49. https://doi.org/10.1037/pst0000363.
16. Zaliznyak M., Bresee C., Garcia M.M. Age at First Experience of Gender Dysphoria Among Transgender Adults Seeking Gender-Affirming Surgery. JAMA Netw Open. 2020.