ПОСТТРАВМАТИЧНІ СТРЕСОВІ СТАНИ ТА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПРАЦІВНИЦЬ ОСВІТИ ПРИФРОНТОВИХ ТА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

В. Р. Дорожкін; Б. П. Лазоренко

doi:10.26661/2310-4368/2024-1-7

В. Р. Дорожкін https://orcid.org/0000-0001-7755-1343
Б. П. Лазоренко https://orcid.org/0000-0002-2113-0424

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-7

Ключові слова: працівниці освіти, посттравматичні стресові стани, психологічне благополуччя, стратегії збереження психологічного благополуччя

Анотація

Мета статті – визначити взаємозв’язок між посттравматичним стресовим станом (далі – ПТСC) та психологічним благополуччям (далі – ПБ) працівників освіти прифронтових та деокупованих територій, а також з’ясувати провідні стратегії збереження ПБ в умовах війни. Методи дослідження. Для дослідження ми використали опитувальник «Перелік симптомів ПТСР», адаптований для українського населення В. Безшейко, та адаптований С. Карскановою опитувальник «Шкала ПБ» К. Ріфф. З метою виявлення позитивних стратегій збереження ПБ ми провели семантичний аналіз основних шкал опитувальника К. Ріфф. Вибірку нашого дослідження становили 37 жінок – працівниць освіти віком від 21 до 62 років. Результати. З’ясовано, що з 37 досліджуваних лише 12 осіб (32,4%) мали високий рівень ПТСС, 10 осіб (27%) – середній і 15 осіб (40,6%) – низький. Виявлено здатність більшості досліджуваних підтримувати високий (56,8 %) і середній (24,3%) рівні ПБ. Лише 18,9% з них відзначили низькі показники ПБ. Виділено дві групи досліджуваних зі своєрідним поєднанням рівнів ПТСС і ПБ. Перша група (7 осіб, 18,9%) з високим рівнем ПТСС та високим і середнім рівнем ПБ має тенденцію до формування посттравматичного особистісного зростання. Друга група (5 осіб, 13,5%) з високим рівнем ПТСР і низьким рівнем ПБ має схильність до формування ПТСР. Визначено позитивні стратегії збереження ПБ працівників освіти в умовах війни. Основні з них: довіра до себе та свого оточення, турбота про спільне благополуччя, відкритість до новизни та особистісних змін. Висновки. З’ясовано можливість для осіб, які перебувають на прифронтових чи деокупованих територіях, уникнути отримання високого рівня ПТСС і підтримувати високий рівень ПБ.

Посилання

1. Бондарчук О., Пінчук Н. Професійне психологічне благополуччя освітян та особливості його підтримки в кризових умовах сьогодення. Київський журнал сучасної психології і психотерапії. № 5(1). Київ. 2023. С. 5–14. https://doi.org/10.48020/mppj.2023.01.01.
2. Bezsheiko V. Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції. PMGP. 19, Вересень (цит. за 29, Грудень 2023); 1(1): e010108: URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8.
3. Дворник М.С. Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2020. Вип. 45. С. 79–87. DOI: 10.33120/ssj.vi45(48).144.
4. Карамушка Л.М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : методичні рекомендації. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2022. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730974/.
5. Карамушка Л. Тренінгова програма «Як зберегти та підтримати психічне здоров’я освітнього персоналу в умовах війни»: зміст, структура, процедура проведення. Київський журнал сучасної психології і психотерапії. Вип. 4. Київ. 2022. С. 24–45. https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.03.
6. Карсканова С.В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. «Практична психологія та соціальна робота». № 1, 2011, С. 1–10.
7. Карсканова С.В. Фахове зростання та психологічне благополуччя: емпіричне дослідження. Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві», 16–17 вересня 2011 року, м. Одеса. Одеса : Принтмастер, 2011. С. 59–66.
8. Климчук В.О. Психологія посттравматичного зростання. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 125 с.
9. Кокун О.М., Мельничук Т.І. Резилієнс-довідник : практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2023, 25 с.
10. Лазос Г.П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія. Вип. 14. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України; Вінниця : ФОП Рогальська І.О., 2018. Вип. 14. С. 26–64.
11. Пєтухова, І., Заушнікова, М., Каськов, І. (2023). Психологічне благопролуччя особистості в умовах війни. Вісник Національного університету оборони України, 2023. № 73 (3), 124–129. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-124-129.
12. Титаренко Т.М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 1, 2018. С. 112–119. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2018-1(1)-112-119.
13. Психологи на війні – унікальний проєкт для підвищення кваліфікації. 07.06.2023. URL: http://surl.li/huasy.
14. Bradburn N.M. The Structure of Psychological Well-being. Chicago : Aldine. 1969.
15. Diener E., Oishi S., & Lucas E. Personality, culture, and subjective well-being: Emotional and cognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 2003. 54, 403–425.
16. Dorozhkin V. Therapeutic Relationships in Wartime Ukraine. Psychoanalytic Psychology, 2023. 40(4). http://doi.org/10.1037/pap0000482.
17. Frey B.S. Well-being and war. International Review of Economics, 2012. 59, 363–375. https://doi.org/10.1007/s12232-012-0146-0.
18. Hascher T., & Waber J. Teacher well-being: A systematic review of the research literature from the year 2000–2019. Educational Research Review, 2021. 34, 00411. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100411.
19. Kokun O. The Ukrainian population’s war losses and their psychological and physical health. Journal of Loss and Trauma. 2022. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2136612.
20. Shemyakina O.N., & Plagnol A.C. Subjective Well-Being and Armed Conflict: Evidence from Bosnia-Herzegovina. Soc. Indic Res, 2013. 113, 1129–1152. https://doi.org/10.1007/s11205-012-0131-8.
21. Ryan R.M., & Deci E.L. Self-determination theory. Basic psychological needs in motivation, development and wellness. New York, NY: Guilford Press. 2017.
22. Ryff C.D. Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education’s greater purposes. In: D.W. Harward (Ed.): Bringing Theory to Practice. Washington, DC, 2016. 37–48.
23. Zakaria Z., Don Y., & Yaakob M. Teachers’ well-being from the social psychological perspective. International Journal of Evaluation and Research in Education, 2021. 10(2), 641–647.