ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВА ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЇ
Анотація
Статтю присвячено аналізу феноменологічного підходу та визначенню основних методологічних засад у гештальт-терапії. У статті розкривається сутність феноменологічного підходу, встановлено значення феноменологічного підходу для психології та психотерапії. З цією метою у статті здійснено короткий історичний огляд щодо основних аспектів вивчення феноменологічного методу пізнання. Феноменологічний підхід розглядається як методологічний інструмент, який використовується для аналізу та розуміння явищ з точки зору безпосереднього сприйняття, без будь-яких теоретичних припущень та об’єктивних стандартів. Показано, що феноменологічний підхід полягає у прагненні описати переживання людини за допомогою більш тонкої та повної схеми категорій і понять, ніж це властиво природно-науковим підходам. Також зазначено у статті, що цей підхід орієнтований на людську екзистенцію та допомагає психотерапевту досліджувати структуру та способи буття у світі клієнта. Показано також, що цей метод орієнтований на людську екзистенцію і допомагає психіатру «вжитися» у структуру та способи буття-у-світі людини. Особлива увага приділяється використанню феноменологічного підходу в гештальт-терапії. Підкреслюється, що феноменологія становить основу для ключових принципів гештальт-терапії, таких як акцент на досвіді, принцип «тут і зараз», відмова від передвизначених моделей та активна участь психотерапевта. Наголошується, що відмова від передвизначених моделей у гештальт-терапії ґрунтується на феноменологічному підході, дозволяючи психотерапевтам пристосовувати свою методологію до унікальних потреб та характеристик кожного клієнта. Зазначається, що це сприяє розвитку більш гнучких та ефективних стратегій терапевтичного втручання. Систематизована та узагальнена теоретико-методологічна інформація щодо особливостей феноменологічного підходу в гештальт-терапії порівняно з феноменологічним та природно-науковими підходами в науці. Ця стаття прагне доповнити наукову базу з психології та психотерапії, вказуючи на фундаментальну роль феноменологічного підходу у розумінні та корекції психічних станів. Її зміст може використовуватися для подальших досліджень, а також для розширення методологічних засад у практиці корекційної психології та психотерапії.
Посилання
2. Брентано Ф. Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 742 с.
3. Буцикін Є.С. Антропологічний сенс влаштування спільного життя у державі Платона. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Філософія. 2016. Вип. 46 (2). С. 125–139. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_filos_2016_46(2)__14.
4. Буцикін Є.C. Екологічний, феноменологічний, втілений підхід у психотерапії та його значливість для освіти психотерапевтів. Філософія освіти. 2021. № 27(2). С. 228–239. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhilEdu_2021_27(2)__15.
5. Гусерль Е. Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга 1. Загальний вступ до чистої феноменології. Харків, 2020. 248 с.
6. Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії. Філософська думка. 2002. № 3. С. 134–149.
7. Дарієнко Д.П. Феноменологічний метод і філософія психіатрії: історія та перспективи взаємодії. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 2022. № 9–10, с. 60–67. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.60-67.
8. Моріс Мерло-Понті. Феноменологія сприйняття. / Пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко, С. Йосипенко. Київ : Український Центр духовної культури, 2001. 552 с.
9. Паркулаб О.Г. Феноменологічний аналіз у віковому екзистенційному консультуванні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук. Івано-Франківськ, 2004. 19 с.
10. Сартр Ж-П. Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології. / Пер. з французької Віталій Лях, Петро Таращук. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. 855 с.
11. Філософія освіти : навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. 329 с.
12. Хайдеггер М. Буття в околі речей / Возняк Т. Тексти та переклади. Харків : Фоліо, 1998. С. 332–345.
13. Чугунов В.В. Психотерапевтичний діагноз : навчальний посібник. Львів : Видавець Марченко Т.В., 2020. 324 с.
14. Яценко Т.С. Діагностико-корекційні особливості глибинно психологічної практики. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. № 29 (53). С. 30–35.
15. Glukhova I. Phylosophy and Pychotherapy: Practician View. Topos, 2008. № 1 (18), 5–12.
16. Goldman R., Greenberg L., Ros A. The effects of edding emotion-focused inerventions to the therapeutic relationship in the treatment of depression. Psychotherapy Research. 2006. 16 (5). P. 537–549.
17. Perls F., Hefferline R., Goodman P. “Gestalt therapy”. New York. 1951: 19–313.
18. Philippson P. The emergent self: An existential-Gestalt approach. Routledge, 2018. P. 160.
19. Rogers С. Client-Centered Therapy: Its Current Practice, Implications and Theory. Constable. 1951.
20. Spinelli E. The interpreted world: an introduction to phenomenological psychology. London; Thousand Oaks; New Delhi : SAGE Publications Ltd, 2005. 253 p.
21. Tymieniecka A.-T. Phenomenology World-Wide: Foundations, Expending Dynamics, Life-Engagements: A Guide for Research and Study. / Edited by A.-T. Tymieniecka. New York : Springer, 2002. 740 p.
22. Jaspers K. Die phänomenologische Forschungsrichtung in der Psychopathologie. In Gesammelte Schriften zur Psychopa-thologie. 1990. S. 391–408. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-62027-0_6.
ISSN 
